10 клас. Українська література.

Тема уроку: Символічність образів Мавки і дядька Лева – уособлення духовності і краси. Мати Лукаша й Килина – антиподи головній героїні Мавці.

Симбіоз високої духовності і буденного прагматизму в образі Лукаша.

Мета уроку: вчити учнів визначати проблеми, порушені у творі, характеризувати та порівнювати образи; розвивати навички аналізувати драматичний твір, проводити текстуальні дослідження; формувати вміння аргументувати власні думки, творче мислення; виховувати високі почуття та активну життєву позицію.

Вид уроку: урок-дослідження.

Обладнання: портрет Лесі Українки, текст драми-феєрії «Лісова пісня», підручник, картки із завданнями для групової роботи.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда:

1) Коли було написано «Лісову пісню»?

2) Що лягло в основу написання твору?

3) Які дві групи персонажів діють у творі?

4) За жанром «Лісова пісня» - це…

5) Чому твір називається драмою-феєрією?

6) Яка головна ідея твору?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

«Лісова пісня» – прекрасна казка про любов і зраду, про силу лісову і водяну. Вона приваблює людей глибоким філософським змістом, закликом до гармонії буття, до миру з власною душею через любов і красу. Хто із персонажів твору є символічним уособленням високого і духовного, а хто – ницого і бездуховного, ми спробуємо з’ясувати на уроці.

ІІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку

ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

Саме духовну красу, яка, на думку поетеси, є сенсом людського життя, якій немає ціни, оспівує у своєму творі Леся Українка. Втілення цієї краси є насамперед Мавка, головна героїня дpами-феєpії.

1. Дослідження образу Мавки.

Завдання

(за власним бажанням обрати собі групу)

1) І група «Мовознавці». Дослідити особливості мови Мавки, зокрема художньо-виражальні засоби. Знайти слова Мавки, які стали афоризмами. Про що свідчить афористичність її мови?

ІІ група «Соціологи». Дослідити ставлення інших персонажів до Мавки (репліки, ремарки). Зробити узагальнення.

ІІІ група «Психологи». Дослідити ставлення Мавки до інших (репліки, ремарки). Зробити узагальнення.

IV група «Експерти» спостерігає за ходом дослідження, робить узагальнення та відповідні висновки.

2. Характеристика персонажів п’єси зі світу людей

Завдання для груп:

І група. Довести або спростувати тезу: «Дядько Лев – уособлення духовності і краси», даючи відповіді на питання:

· Хто такий дядько Лев? Портретна характеристика.

· Яку характеристику дає дядькові Леву Лісовик?

· Як в образі дядька Лева виявились народна мудрість, знання і розуміння природи?

· Як лісові істоти ставляться до цього персонажа? Чому? Що цим хоче сказати поетеса?

· Як у суперечці із сестрою виявляється його натура, ставлення до всього живого?

· Чи відповідає характер дядька Лева поясненню його імені «володар»?

ІІ група. Довести або спростувати тезу: «Мати Лукаша й Килина – антиподи головній героїні Мавці», даючи відповіді на питання:

· Яка зовнішність Килини? Чому так детально автор описує її одяг? Чому так вихваляється вона перед матір’ю Лукаша?

· Про що свідчать манери Килини, її грубі загравання до Лукаша? Як характеризує цей образ Мавка у розмові з Лукашем?

· Яке враження на вас справила мати Лукаша? Як вона ставиться до Мавки? Про що це свідчить?

· Якою є мова Килини і матері? Як це характеризує їх? Чому в кінці твору так змінилися стосунки між цими персонажами?

· Їхнє ставлення до природи. Як природа помстилася матері і Килині за невміння жити в гармонії з нею?

· Символом чого є два цих образи?

ІІІ група. Довести або спростувати тезу: «В образі Лукаша симбіоз високої духовності і буденного прагматизму», даючи відповіді на питання:

· Яким на початку І дії постає перед нами Лукаш? Яке обдарування мав хлопець? Про що це свідчить?

· Що підсвідомо відчув Лукаш, побачивши Мавку? Чому соромився відверто відповідати на прості питання Мавки?

· Мавку стривожила непрозорість його очей? Про що вона свідчила?

· Як ставиться Лукаш до Мавки? Чи кохає її по-справжньому? Як намагається захистити кохану від нападів матері?

· Чому змінилося ставлення Лукаша до Мавки? Як ви гадаєте, кого він зрадив?

· Чому не кидається рятувати своє добро під час пожежі? Що затримує його в лісі?

· Про що свідчить діалог Лукаша з Долею? (Хоче повернути втрачене щастя)

ІV. Узагальнення та систематизація проведеного дослідження

1. На основі особистих досліджень скласти висновки

Приклади-висновки (орієнтовно):

ü Мавка від початку і до кінця твору, незважаючи ні на які злигодні, втілює в собі все чистосердечне, щире, вірне, волелюбне, явно вивищуючись над іншими обpазами-пеpсонажами. Образ Мавки найповніше визначається її взаєминами з Лукашем. Кохання Мавки вірне, щире і самовіддане. Вона готова боротися за гідність дорогої їй людини, за її щастя, красу. Вона не здатна до помсти і вчить нас бути безкорисливими, робити добро навіть тим, хто чинить зло... Пройде час, і ті, хто чинив це зло, зрозуміють своє падіння й стануть добрішими... Саме так сталося з матір’ю Лукаша, Килиною і самим Лукашем.

ü Лукаш демонструє нам свою духовну красу лише на початку твору. Потяг до мистецтва, до пpиpоди, розуміння їх краси. Але, на жаль, буденність руйнує в Лукашеві цю красу. Він пішов проти власної природи, занедбав свій талант, свою душу і в результаті втратив радість, любов, людську подобу, а згодом і життя.

ü Дядько Лев уособлює глибоку народну мудрість, чесність, правдивість, тонке розуміння краси природи і людини.

ü Жіночі образи Килини і матері Лукаша є повним протиставленням до образу Мавки. Це егоїстичні і обмежені дрібновласницькими інтересами натури, вони підступні і лицемірні, жорстокі і бездуховні. Відчуження від природи і прекрасного зруйнувало їхні душі.

2. Самостійна робота. Визначити проблематику драми-феєрії «Лісова пісня», керуючись висновками з характеристики образів-персонажів.

3. Які почуття викликав останній монолог Мавки?(дати письмову відповідь)

V. Підбиття підсумків.

Оцінити свою відповідь самостійно та зі своїми однокласниками обмінятися думками в режимі онлайн.

Домашнє завдання.

Вивчити напам’ять останній монолог Мавки.

Уроки української мови в 10 класі

ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ ЧОЛОВІЧОГО РОДУ В РОДОВОМУ ВІДМІНКУ.

БУКВА -А(-Я), -У(-Ю) В ЗАКІНЧЕННЯХ ІМЕННИКІВ ЧОЛОВІЧОГО РОДУ

Мета: повторити й поглибити знання учнів про іменник як частину мови, з’ясувати правила правопису букв -а (-я), -у (-ю) в іменниках ІІ відміни однини в родовому відмінку; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити іменники ІІ відміни в текстах, визначати їх роль у реченнях; розвивати творчі вміння використання іменників чоловічого роду в родовому відмінку у власних висловлюваннях; виховувати уважність, чуйність, спостережливість за явищами природи.

Правопис: букви -а (-я), -у (-ю) в іменниках ІІ відміни однини в родовому відмінку.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Оголошення теми, мети й завдань уроку

ІІІ. Актуалізація мотиваційних резервів шестикласників з теми

Робота з текстом

 Прочитати текст. Визначити його тему. До якого стилю мовлення він належить? Відповідь аргументувати.

Під яскравим ранковим сонцем, під зовсім чистим, без жодної хмаринки небом від берега і до молочно-синьої смужки небосхилу гойдалося море. Гналися одна за однією високі хвилі. Вода була в одному місці темного кольору, в другому — сіро-зелена, а в третьому — чорно-синя. Від дужого і пружного вітру вода моря швидко міняла свої кольори, немовби вона освітлювалася знизу різнобарвними вогнями (З часопису).

 Знайти в тексті іменники ІІ відміни у формі однини родового відмінка.

 Які закінчення мають ці іменники? Пояснити, які іменники мають закінчення -у (-ю), а які — -а (-я)?

ІV. Усвідомлення учнями теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи

Робота з підручником

 Розглянути матеріали підручника і скласти монологічне висловлювання про особливості вживання закінчень -а (-я), -у (-ю) в іменниках ІІ відміни чоловічого роду у формі родового відмінка.

 Дібрати власні приклади і записати їх.

V. Виконання творчих завдань

Розподільний диктант

 Записати іменники в дві колонки: у першу ті, що мають закінчення -а (-я) в родовому відмінку однини, у другу — -у(-ю).

Голос, колос, урок, настрій, сум, оптимізм, розвиток, обрій, вечір, очерет, зміст, ґрунт, гурт, гурток, біль, степ, лист, кожух, погляд, відчай, січень, рух, сад, садочок, острів, луг, Кавказ, Урал, вітер, телефон.

 Скласти 3–4 речення, використовуючи подані іменники в родовому відмінку однини. Один іменник розібрати як частину мови.

 Пригадати, які слова називають омонімами. Знайти іменники, до яких можна дібрати омоніми.

Пояснювальне письмо з використанням методу «Прес»

 Подані іменники поставити в родовому відмінку однини і пояснити їх правопис за допомогою методу «Прес»

Автобус, цукор, хлібороб, фініш, успіх, технікум, суфікс, розклад, табель, птах, технік, супутник, прогрес, план, пилосос, пил, пасажир, вітер, вокзал, грам, документ, бульдозер, бетон, актив, асфальт.

 Поміркувати, який тип мовлення ви використали, висловлюючи думки щодо правопису утворених іменників.

 З’ясувати лексичне значення виділених іменників. У разі потреби звернутися до тлумачного словника.

Відновлення деформованого тексту

 Прочитати текст, розкриваючи дужки. З’ясувати, що відбиває заголовок: тему чи основну думку тексту. Визначити тип і стиль мовлення.

ДЛЯ НАШИХ ДРУЗІВ

У кінці вересня й на початку жовтня птаство готується до (відліт) в теплі краї. Збираються в далеку мандрівку ластівки, ще раніше покинули нас стрижі. Потягнулися з півдня лелеки, великим правильним трикутником прямують до Африканського (континент) журавлі. А ті птахи, що залишаються в нас, з наближенням (листопад) й (грудень) горнуться до (оселя) людей, чекають нашої (допомога) в пору (холод) і (голод).

Восени слід передбачити, як допомогти перезимувати всім мешканцям (ліс). Для цього треба їм приготувати (корм): пташкам — (зерно), косулям — зелених віників з гілочок (дерево). Узимку пташкам до вподоби насіння (кавун), (салат), (льон), (соняшник), (лопух), кінського (щавель). Жменька (корм) врятує багатьох пташок від голодної (смерть) (За А. Волковою).

 Визначити відмінки іменників, ужитих у тексті.

VІ. Узагальнення й систематизація знань з теми

Подумати й дати відповіді на запитання:

1. Які закінчення мають іменники ІІ відміни?

2. Коли пишемо -а (-я) в іменниках ІІ відміни чоловічого роду однини в родовому відмінку? Навести приклади.

3. Коли пишемо -у (-ю) в іменниках ІІ відміни чоловічого роду однини в родовому відмінку? Навести приклади.

4. Для чого потрібні знання з поданої теми? Відповідь письмово обґрунтувати.

VІІ. Підсумок уроку

VІІІ. Домашнє завдання

Уявити ситуацію: ви готуєте домашнє завдання до уроку з геграфії. Вам необхідно розповісти про явища природи навесні. Скласти монологічне висловлювання про весняні явища природи, використовуючи прислів’я і приказки про весну, а також іменники ІІ відміни однини чоловічого роду в родовому відмінку.

Урок української мови у 7 класі

Види прийменників за будовою.Непохідні та похідні прийменники. Правопис прийменників.

Мета:

поглибити знання учнів про особливості прийменника як частини мови, ознайомити з поділом прийменників за морфологічною будовою та за походженням; формувати вміння розрізняти похідні та непохідні, прості, складні та складені прийменники; виховувати в учнів мовленнєву культуру.

Тип уроку: урок формування мовних і мовленнєвих умінь і навичок.

Перебіг уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Привіт, проблемо!

► Порівняти співзвучні слова в наведених реченнях. Чи однією частиною мови вони виражені? Чи однакову синтаксичну роль виконують?

Навкруги золоті поля	Навкруги будинків багато зелені
Близько сонечка тепло, близько матері добро	Далеко покладеш — близько візьмеш
Поруч із нами сидів військовий	Сідай поруч!

Висновок: похідні прийменники слід відрізняти від співзвучних слів — омонімів (прислівників та іменників).

IV. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Відео 1. https://youtu.be/Z00tiPyT1to

Хвилинка ерудита

Вправа 445,448,449

VІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ

Лінгвістична лабораторія

► Прочитати і записати речення у дві колонки.

До лісу вже близько. Близько лісу засіяне поле.

На уроці фізкультури діти стали в коло. Школа побудована коло річки.

► Порівняти і довести, що в одній колонці підкреслені слова — прислівники, у другій — прийменники. Під час доведення користуватися алгоритмом:

1. У першому реченні виділене слово відповідає на запитання що? — коло;

У другому реченні виділене слово входить до складу запитання коло чого? — коло річки.

2. У першому реченні виділене слово має лексичне значення;

У другому — служить для зв’язку слів;

3. У першому реченні виділене слово виступає членом речення (обставина);

У другому реченні виділене слово можна замінити прийменником — синонімом біля.

Висновок. У першому реченні слово коло — іменник, у другому — прийменник.

► З наведених слів виписати тільки прийменники. Прості прийменники підкреслити однією лінією, а складні — двома.

Той, у, щоб, як, проте, про, за, або, над, а, до, навколо, наче, осторонь, з-за, крізь, через, крім, згідно з, за винятком, би, нехай, під час, поза, на, поміж, про, чи, начеб, осторонь, попереду, задля, й, і, біля, коло, заради, та, між, незалежно від, посеред.

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

► Виконати тестові завдання

1. Укажіть ряд, у якому до складу словосполуки входить прийменник:

а) знаходиться там;
б) казна-який продукт;
в) внаслідок заходів.

2. З яким відмінком вживається прийменник у поданому реченні?

Тече вода з-під явора ...

а) З родовим відмінком.
б) З знахідним відмінком.
в) З місцевим відмінком.

3. Вкажіть непохідний прийменник:

а) поза;
б) над;
в) щодо.

4. Укажіть складений прийменник:

а) близько;
б) всупереч;
в) у зв"язку з.

5. Позначте прийменник, що пишеться разом:

а) під(час);
б) в(супереч);
в) в(силу).

6. У якому реченні прийменник написано правильно?

а) Три явори з попід грому нахилились низько.
б) Під час бою враження Козакова поступово змінювалися.
в) І про між нас живе ця людина.

7. Який прийменник слід вставити у реченні на місці крапок?

І блідий місяць на ту пору ... хмари де-де виглядав

а) з; в)із-за
б) із;

8. Однозвучними з іменниками є такі прийменники:

а) поруч, понад, поміж, посеред;
б) близько, поверх, позад, всупереч;
в) коло, круг, край, протягом.

9. Складіть і запишіть два речення з такими омонімами:

край (іменник) та край (прийменник).

10. З яким відмінком завжди вживається прийменник?

а) З родовим.
б) З орудним.
в) З місцевим.

10 клас. Українська мова.

Тема. Природа й людина у творі Л.Українки «Лісова пісня»

Мета :розкривати фольклорну основу; характеризувати образи; порівнювати образи Мавки й Килини; уміти знаходити та систематизувати інформацію з різних джерел для виконання навчальних завдань; усвідомлювати кохання як життєствердне почуття, джерело творчої сили, що стимулює духовне піднесення, збагачення, розквіт людини; розвивати вміння бачити переваги високої духовності над буденністю.

Обладнання: підручник, портрет Лесі Українки, ілюстрації до „Лісової пісні” С. Караффи-Корбут. Фільми „Лісова пісня. Мавка” (1981 р.; реж. Ю. Іллєнко),

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ ЗАНЯТТЯ

ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

IV. ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ В ПРОЦЕСІ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

Вправа з ключиком «Перевір себе»

(дати відповідь на запитання)

1. Твір написано в стилі...

2. Фольклор якого регіону України використала письменниця у творі?

3. Суперницею Мавки у творі виступає…

4. Бездуховність й обивательську обмеженість утілено в образах.

5. Слова „Я маю в серці те, що не вмирає!” належать…

6. Кого описано в рядках: „ .молодий, дуже білявий, синьоокий, з буйними і разом плавкими рухами; одежа на йому міниться барвами, від каламутно — жовтої до ясно — блакитної і поблискує гострими золотистими іскрами”? 7. Жанр феєрія означає…

8. У які пори року відбуваються події у творі?

9. Розташувати події в правильній послідовності: Лукаш одружується — Мавка не дає Лукашу наточити соку з берези — Мавка перетворюється на вербу — Лісовик перетворює Лукаша на вовкулаку.

10. Кому належать слова: „ Ой лишенько! Іще не починала! Ой мій упадоньку! Що ж ти робила? Нездаренько! Нехтолице! Ледащо!”?

11. Хто до кого казав: „Що лісове, то не погане, сестро, Усякі скарби з лісу йдуть.”?

12. Хто до кого говорив: „І та вже відьма? Ба, та вже судилось відьомською свекрухою вам бути”?.

13. Кому належать слова: „Я з кодлом лісовим не накладаю так, як твій рід рід! Зрубай її, як хочеш, хіба я бороню? Ось на й сокиру”?.

14. Хто до кого звертався: „Заграй, заграй, дай голос мому серцю! Воно ж одно лишилося від мене”?.

15. Хто з героїв ріже свого пальця, щоб урятувати красу Русалки Польової?

16. Лукаша перетворює на вовкулаку...

17. Забирає Мавку під землю...

18. Рятує Мавку, огортаючи вогнем вербу, на яку вона перетворилася…

19. Захищає дуб від охочих його зрубати…

20. Старість та поміркованість у творі символізують…

21. Який музичний інструмент є символом поетичної душі Лукаша?

22. Чий портрет: „Він древній, сивий дід, довге волосся і довга біла борода всуміш з баговинням звисають аж до пояса. Шати на ньому — барви мулу, на голові корона із скойок. Голос глухий, але дужий”?

23. „Не точи! Се кров її. Не пий же крові з сестроньки моєї!” — хто, кому про кого говорить?

24. Чий портрет: „Гарний хлопець у червоній одежі, з червонястим, буйно розвіяним, як вітер, волоссям, з чорними бровами, з блискучими очима”?

Відповіді:

1. Неоромантизму. 2. Волині. 3. Килина. 4. Килини та Лукашевої матері. 5. Мавці. 6. „Той, що греблі рве”. 7. Казка (чарівний, казковий, міфічний). 8. Навесні, улітку, восени. 9. Мавка не дає Лукашу наточити соку з берези — Лукаш одружується — лісовик перетворює Лукаша на вовкулаку — Мавка перетворюється на вербу. 10. Матері Лукаша. 11. Дядько Лев до матері Лукаша. 12. Лукаш до матері. 13. Килині. 14. Мавка до Лукаша. 15. Мавка. 16. Лісовик. 17. „Той, що в скалі сидить”. 18. Перелесник. 19. Дядько Лев. 20. Водяник. 21. Сопілка. 22. Портрет Водяника. 23. Мавка до Лукаша про березу. 24. Портрет Перелесника.

Метод «Мозковий штурм»

1. Чи є Мавка міфічною істотою? Адже вона здатна відчувати, у її жилах тече кров? 2. Символом чого виступає Мавка? 3. Чи хотів би дядько Лев бачити Мавку й Лукаша в парі? Чи були достойними одне одного закохані? 4. Що говорить Лісовик про пару? 5. Чому Лукаш виє? Яка причина його відчаю й розпачу? Чому йому зле в звірячій шкурі? Чи відчуває Лукаш себе часткою природи? Чи почувається в безпеці? 6. Чому Мавка, після слів Килини, перетворюється саме на вербу? 7. Чи гине любов Мавки й Лукаша після фізичного знищення? 8. Як у творі розкривається проблема людини й природи?

V. Домашнє завдання

https://www.youtube.com/watch?v=0D55XPCWu4Q

Вивчити останній монолог Мавки з «Лісової пісні» (від слів «О, не журися за тіло…».

Українська мова 10 клас

ПАРАЛЕЛЬНІ ЗАКІНЧЕННЯ ІМЕННИКІВ ЧОЛОВІЧОГО РОДУ ДАВАЛЬНОГО ВІДМІНКА (-ОВІ, -ЕВІ, -ЄВІ); ІМЕННИКІВ ЗНАХІДНОГО ВІДМІНКА; ІМЕННИКІВ МІСЦЕВОГО ВІДМІНКА ОДНИНИ; ІМЕННИКІВ ОРУДНОГО ВІДМІНКА МНОЖИНИ

Мета: формування компетентного мовця, який усвідомлено прагне поглибити знання про граматичні категорії іменника, зокрема особливості відмінювання іменників чоловічого роду; удосконалювати орфографічні вміння і навички.

Очікувані результати навчально пізнавальної діяльності учнів:

• знаннєва складова: усвідомлює зв'язок морфологічної норми з граматичною категорією відмінка іменника; знає норми вживання відмінкових закінчень іменників чоловічого роду, коментує їх; виявляє й аналізує анормативи, дотримує правил уживання відмінкових закінчень іменників в усному і писемному мовленні; коментує норми використання відмінків іменників та узгодження їх у контексті, посилаючись на засвоєні правила.

• діяльнісна складова: організовує власну діяльність; виявляє вміння правильного вживання відмінкових форм іменників чоловічого роду, користується словниками, довідковою літературою й електронними ресурсами для перевірки й удосконалення рівня засвоєння морфологічних норм; аналізує тексти, створює власні висловлювання з дотриманням морфологічних норм;

• ціннісна складова: виявляє прагнення поліпшувати морфологічну грамотність.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ

Інтелектуальна зарядка

· Які іменники належать до ІІ відміни?

· На які групи поділяються іменники ІІ відміни?

· Чи є зв’язок між належністю іменника до певної групи та його відмінковим закінченням?

· У яких відмінках іменників ІІ відміни відбувається чергування приголосних і голосних?

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Технологія «Камінь спотикання»

► Запишіть речення, розкриваючи дужки, визначте відмінок цих іменників, зосередивши увагу на їх закінченнях.

1. Дарованому (кінь) в зуби не заглядають. 2. Лихо (вовк) — зачинили його межи вівці. 3. Всякому (овоч) свій час. 4. Хто (вітер) служить, тому димом платять. 5. Дай (серце) волю, заведе в неволю. 6. Чого не може громада, того й (козак) зась. 7. Незваному (гість) місце за дверима.

► Зверніть увагу, чи відбулися зміни (чергування) в новоутворених формах іменників? Які саме?

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Лінгвістичне спостереження

► Прочитайте текст, з’ясуйте його стильову приналежність. Випишіть іменники ІІ відміни, визначте відмінок і групу. Які емоції викликає у вас текст? Яку роль відіграють у ньому іменники?

Уявіть собі, тітусю, ми побідили, Україна вільна! І нема вже ні чужих регіментарів у нас, ні московських воєводів, ні цар нам не пан, ні король, ні хан — гетьман заправляє нашою країною — наш український гетьман! І ось він на сивому коні в’їжджає з полів бою в золотоверхий Київ. Дзвони грають, сурми сурмлять на валах тої твердині, що цар нашими руками будував, із гармат палять, народ хвилюється, як море. Всі очі радісно горять, груди воля розпирає: Осанна! Осанна! Дівчата квіти під ноги сиплють, малинові хоругви лопотять, як птиці, що крила широко розпустили, бо вже вилетіли із кліток. Осанна! Осанна! Осанна! (Марко Вовчок)

► З’ясуйте значення підкреслених слів. За потреби скористайтесь тлумачним словником.

IV. ПОГЛИБЛЕННЯ ЗНАНЬ І ВМІНЬ

Лінгвістичне дослідження

► Виписані із попередньої вправи іменники на позначення осіб поставте у Д. в. і М. в., підкресліть закінчення. Дослідіть, чи можуть ці іменники мати паралельні закінчення. Які саме? (Батьку — батькові, брату — братові тощо)

Вправа «5 хвилин ЗНО»

Поміркуйте над особливостями закінчень іменників ІІ відміни

Відмінок	Закінчення	Приклади
Давальний відмінок однини	а) закінчення -ові, -еві, -єві мають іменники чол. роду твердої, м’якої і мішаної груп; б) ці ж іменники приймають і закінчення -у (-ю): будинку, відмінку, директору й т. д.	Будинкові — будинку, ректорові — ректору, журавлеві — журавлю, добродієві — добродію
Давальний відмінок однини	в) паралельні закінчення -ові та -у мають також іменники с. р. із суфіксом -к-, що означають малі істоти	дитяткові — дитятку, теляткові — телятку, ягняткові — ягнятку.
Увага! Коли в тексті зустрічається поряд кілька іменників чол. роду у формі давального відмінка однини, то для уникнення одноманітних відмінкових закінчень слід спочатку вживати закінчення -ові, -еві (-єві), а тоді — -у (-ю): Симоненкові Василю Андрійовичу, Леонідові Миколайовичу Іваненку, добродієві бригадиру
Місцевий відмінок однини	Закінчення -ові, -еві, -єві а) іменники ч. р., що означають істоти	при батькові, на братові, при вчителеві, на коневі, на носієві
Місцевий відмінок однини	б) іменники с. р. твердої групи із суфіксом -к- (назви істот)	на дитяткові, на теляткові, на хлоп'яткові
	а) іменники ч. та с. р. із суф. -к-, -ак, -ик-, -ок-, -к (о), що означають неістоти мають закінчення -у, а також паралельні форми з -ові тощо;	у будинку — у будинкові,, у війську — у військові, на літаку — на літакові, на ліжку — на ліжкові
Увага! Закінчення -у тут уживається рідше, щоб не призвести до сплутування Д. в. з Р. в. (слава народу) або кличним (батьку, сину)
Увага! Із прийменником по можуть уживатися паралельні закінчення -у (-ю) та -і (-ї): по Дніпру — по Дніпрі, по місту — по місті, по селу — по селі; для позначення часу вживається тільки закінчення -і: по обіді, по закінченні
Знахідний відмінок однини	а) паралельні закінчення однакові з Н. в і Р. в. в (характерне для назв неістот невеликого розміру)	олівець — олівця зошит — зошита дуб — дуба
Знахідний відмінок однини	б) паралельні закінчення у формі множини (характерне для назв тварин)	пасу коней — коні
Орудний відмінок множини	а) закінчення -ами, -ями, -ми мають іменники ч. та с. р.	берегами, робітниками, обличчями, полями
Орудний відмінок множини	б) закінчення -ми (паралельно з формами на -ами, -ями) мають іменники ч. та с. р.	кіньми — конями, чобітьми — чоботями, чоботами, крильми — крилами
Увага! Іменники середн. роду око, плече мають в орудному відмінку множини закінчення има: очима, плечима

V. ЗАКРІПЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ

► Запишіть прислів’я і приказки. Випишіть іменники ІІ відміни, визначте їх відмінок, поясніть відмінкові закінчення.

1. Без сокири не тесляр — без голки не кравець. 2. Діло майстра величає. 3. Добре тому ковал.., що на обидві руки кує. 4. Не дивись на чоловік.., а на його діло.

2. VI. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ МАТЕРІАЛУ

► Запишіть слова у формі давального та місцевого відмінків однини, підкресліть ті, що мають паралельні закінчення.

1) Директор, Київ, ягнятко, (при) вчитель, (у) ліжко, (на) лід, (на) кінь, село, роздоріжжя, немовлятко, (у) гурток, (на) держак, (на) поверх, (при) батько.

2) Дуб, син, місто, (у) сік, (у) центр, (на) шлях, майстер, студент, (при) іменник, (при) Володимир, гвинт, пухир, (на) олівець, слухач, буквар.

3) Дитятко, (на) робітник, Львів, (у) рів, (у) мішок, (на) літак, (на) шлях, (у) слові, велетень, борошно, скляр, ягнятко, острів, плече.

VII. ПІДСУМОК УРОКУ

Рефлексія

Чи завжди ми задумуємось над вибором форми слова?

VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

https://www.youtube.com/results?search_query

10 клас. Українська мова.

Тема. Складні випадки відмінювання іменників. Закінчення іменників I відміни в орудному відмінку.

Мета: систематизувати знання учнів про поділ іменників на відміни; формувати навички правильного вживання відмінкових закінчень іменників; розвивати уміння узагальнювати,порівнювати; виховувати бережливе ставлення учнів до почуттів людини.

Обладнання: підручник,таблиця,дидактичний матеріал.

Епіграф до уроку:

Я- травина.

Я - роса.

Я без кохання мов калина на морозі.

Ліна Костенко

Хід уроку

I. Мотиваційний етап

З’ясування емоційної готовності учнів до уроку

(Словесний настрій»)

- Який у вас настрій?

- Із якою порою року себе асоціюєте?

- Чи готові ви до сьогоднішнього уроку?

- Що при виконанні домашнього завдання вам вдалося найкраще?

- Над яким завданням вам довелося попрацювати довше?

Учитель: На сьогоднішньому уроці ми з вами поглибимо і систематизуємо вивчений матеріал про іменники I відміни. Одночасно ми будемо говорити про жінку. Скільки любові вкладаємо у це прекрасне слово,оспіване поетами. Жінка є оберегом домашнього вогнища та продовженням людського роду. Кохання до неї надихає на подвиги, на творчість. Жінка не може існувати без кохання. Тож ми вирішили зупинитись на головній для усіх жінок темі — темі вічного кохання.

II. Ознайомлення з метою уроку

III. Актуалізація опорних знань учнів

1)Вибірковий диктант

Виписати із поезії іменники, визначити їх рід та відміну.

Я – жінка! Я – весна! Я – сонячний віночок!

Навколо мене райдуги цвітуть.

В моїй душі прозоряться озерця

І щастям переповнюється серце,

Коли життя свою являє суть.

Я – жінка, я – весна, я вас благословляю

Всіх, хто прибуде в мирі і любові

У своїх діяннях, у своєму слові

Повідаю світу, як його люблю.

Гори ж, любове, хай розтане мла,

Там усе підступне, хиже, нице,

Хай вилітають сподівань жар-птиці

Із рук моїх, що зіткане з тепла.

І як березнево небо воскреса,

Як урочисто і прозоро всюди

Це все для вас! Це ваше рідне, люди!

Я – доброта, я – жінка, я – весна!

Учитель: Які прекрасні сказані слова про жінку. Все на землі від жінки: добро і краса, ніжність і ласка, любов і вірність, поезія, музика, картини і скульптури. В усі часи жінка надихала на великі справи. Але поряд з цим завжди залишалася ніжною, лагідною, терплячою, люблячою матусею. Кожна жінка рахує свої весни, бо живе в них Деметра, всеродюча матір-земля. Жінка уособлює природу і весну як мати, дружина.

IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

1.Робота з підручником

- Опрацювання теоретичного матеріалу на ст..166.

2.Бесіда

- Яке закінчення мають іменники I відміни в родовому відмінку однини?

- Чи подвоюються приголосні перед закінченням-ей?

- Які закінчення мають іменники I відміни у формі орудного відмінка однини?

3.Тренувальні вправи.

Виконати вправу 4 на ст..168-169

V. Закріплення знань, умінь і навичок

1.Розподільний диктант

Запишіть іменники I відміни у три колонки за групами

Осика,паляниця,глибина,площа,воля,пшениця,надія,сім’я,школа.груша,круча.

2.Розкрийте дужки,поставте іменники в потрібну форму. Визначте

відміну,групу,відмінок кожного іменника.

Краса(Україна) і (мати) мова лунає у (пісня) і в (серце) дзвенить.

Історичні джерела свідчать,що українська жінка в усі часи відзначалася самостійністю (характер),(розум),(розсудливість).

Всю любов все життя віддаю тобі,( ненька).

3.Вибірковий диктант

Запишіть іменники I відміни виділіть закінчення.

Легенда,переказ,дума.уява,світ,казка,щастя,дорога,мудрість,багатство,

галявина, озеро,творчість,земля,гривня,оборона,криниця,тиша.

VI. Домашнє завдання

Вивчити теоретичний матеріал на ст.166.

Написати твір-роздум на тему: «Вмій прощати, як прощає мати»

Тема: «Драма-феєрія Лесі Українки «Лісова пісня». Фольклорно-міфологічна основа сюжету. Природа в драмі –феєрії «Лісова пісня»

Тип заняття: дистанційний урок –презентація

Мета заняття:

навчальна: проаналізувати драму-феєрію «Лісова пісня» Лесі Українки, розкрити сюжетно-композиційні та жанрові особливості твору, зробити глибокий аналіз головних персонажів, з’ясувати багатоплановість художнього змісту, поглибити знання про драму.

розвиваюча: розвивати в учнів креативні вміння та навички аналізу твору; визначати його проблематику, самостійно працювати з літературою; характеризувати героїв драми; вдосконалювати навички виразного читання напам’ять, вміння влучно добирати цитати, давати повну вичерпну відповідь на поставлені запитання; розкрити творчий потенціал студентів на основі виконання творчого проекту.

виховна: виховувати почуття гуманізму, волелюбності, високої духовності, любов до природи й бережливе ставлення до неї, викликати почуття захоплення силою і красою справжнього кохання.

Учні повинні

знати: зміст драми-феєрії «Лісова пісня», історію написання, поняття «драма», «драма-феєрія».

вміти: визначати самостійно тему та ідею твору, працювати з текстом твору, формулювати та висловлювати власну думку про твір та його героїв, давати оцінку поведінки, зіставляти поведінку і риси персонажів, узагальнювати, робити висновки.

План

1. Історія написання драми-феєрії «Лісова пісня».

2. Жанр, тема, ідея та сюжетно-композиційні особливості твору.

3. Світ людей та світ природи в драмі.

4. Проблематика твору.

Сьогодні на дистанційному занятті ми з вами повинні:

Ä розкрити історію написання драми;

Ä визначити жанр, тему, ідею твору;

Ä з’ясувати сюжетно-композиційні особливості;

Ä розкрити образи, проблематику

та тему боротьби за вільне, красиве, духовно багате життя людини в драмі-феєрії «Лісова пісня».

Учитель:

Українська земля має своїх визнаних світом геніїв, які оспівували красу рідного краю, чарівність українського слова, боролися за вічне буття. Сьогодні ми продовжуємо говорити про видатну українську поетесу Лесю Українку. Леся Українка – багатогранна особистість, поет-лірик, автор ліро-епічних поем, драматург новатор, прозаїк, публіцист, критик – такі грані художнього таланту поетеси. Спочатку пригадаємо, як пов’язане ім’я Лесі Українки з нашим містом.

В) Мотивація навчальної діяльності учнів.

Методи: розповідь, проблемне питання

Учитель:

«Лісова пісня» – це бездонна криниця з живою водою, яку п'єш і не нап'єшся вдосталь, її треба читати протягом усього життя, і кожне прочитання буде відкривати новий зміст, нову мудрість, приноситиме незмінну радість зустрічі з мистецьким шедевром. Для читачів «Лісова пісня» – прекрасна казка про любов і зраду, про силу лісову та водяну. Драма приваблює глибоким філософським змістом, кличе до гармонії буття, злагоди з власною душею.

Це твір, який утверджує великі вічні істини, дає відповіді на питання, що споконвіку хвилювали й хвилюють людство.

У чому сенс людського життя?

Коли життя вважається повноцінним?

Яка роль мистецтва в житті людини?

Якою є справжня любов?

Як виявляється взаємозв'язок людини й природи?

Це все проблеми твору, які протягом віків хвилювали філософів, митців та й кожного з нас. Сьогодні на уроці ми спробуємо дати відповіді на них, заглибившись в зміст твору та ,проаналізувавши його, з'ясуємо, що необхідно всім нам для повноцінного, справжнього щастя.

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Слово учителя

Давайте з’ясуємо спочатку історію написання твору.

Драма – феєрія Лесі Українки «Лісова пісня» за художньою досконалістю і майстерністю розкриття образів не поступається таким світовим шедеврам, як «Синій птах» Моріса Метерлінка та «Пан» Кнута Гамсуна. Цей твір відкриває завісу такого життя і почуттів, який не можна передати навіть на полотні.

Учитель:

Творила (і шліфувала) вона цю перлину недовго – близько трьох тижнів. У квітні 1911 року, після лікування в Єгипті (Гелуан, вілла «Континенталь») Леся Українка приїхала до Києва (за станом здоров’я не відвідала рідної Волині), а 2 червня вже була в Кутаїсі, де працював її чоловік К. Квітка. Там 3 липня почала писати «Лісову пісню», а 25 липня датується чорновий автограф геніального твору. Ця праця відбувалася в стані великого напруження творчих і фізичних сил поетеси, про що вона розповідала в листі до сестри Ольги від 9 листопада 1911 року: «Писала я її дуже недовго, 10 – 12 днів, і не писати ніяк не могла, бо такий уже був непереможний настрій; але після неї я була хвора і досить довго «приходила до пам’яті»… Далі я заходилась її переписувати, ніяк не сподіваючись, що се забере далеко більше часу, ніж саме писання, – от тільки вчора закінчила сю мороку, і тепер чогось мені шия і плечі болять, наче я мішки носила».

А в листі до матері від 2 січня 1912 року Леся, відповідаючи матері на запитання, що її спонукало написати «Лісову пісню», розкрила джерела цього твору: «А я таки сама «неравнодушна» до сеї речі, бо вона мені дала стільки дорогих хвилин екстазу, як мало яка інша. Мені здається, що я просто згадала наші ліси та затужила за ними. А то ще я й здавна тую мавку «в уме держала», ще аж із того часу, як ти в Жабориці мені щось про мавок розказувала, як ми йшли якимсь лісом з маленькими, але дуже рясними деревами. Потім я в Колодяжному в місячну ніч бігала самотою в ліс (ви того ніхто не знали), і там ждала, щоб мені привиділася мавка. І над Нечимним вона мені мріла, як ми там ночували – пам’ятаєш? – у дядька Лева Скулинського… Видно, вже треба було мені її колись написати, а тепер чомусь прийшов «слушний час» – я й сама не збагну чому. Зчарував мене сей образ на весь вік».

Про цю подорож Лесі ще в дитинстві до Нечимного, під час якої вона вперше «зустрілася» у великому лісі з Мавкою, щоб потім усе життя не розлучатися з нею, цікаві спогади залишила Лесина сестра Ольга Косач-Кривинюк: «…Потім з своєю господинею пішли до лісу, туди, куди її свояк дядько Лев вибрався з бидлом на літо. То було урочище Нечимне з великим лісовим бездонним, як говорили тамтешні люди, озером. З одного боку озера був смарагдово-зелений дерновий облудний берег, що йшов хвилями під ногами і, прориваючись, не давав приступитись до самої води, а з інших боків береги були зарослі очеретом та різними хащами. Кругом озера був старий густий великий листвяний ліс, з одного боку він підходив до поля, а з другого переходив у старезний сосновий бір, що простягся на багато верстов.

У дядька Лева в Нечимному була хатина і шопа на сіно з трьома стінами і стріхою, з четвертого боку шопа була відкрита якраз у бік озера. В тій шопі на сіні ми ночували, тоді були саме місячні ночі, і Леся навіть вночі мала перед очима той краєвид з «Лісової пісні», який був би найдокладнішою декорацією до неї, коли б я була малярем та намалювала його, як пам’ятаю досі…

У дядька Лева ми пробули три дні і дві ночі, ходили геть скрізь по лісі, в бір, коло озера. Дядько Лев не запалив у хаті, а клав огнище надворі, там і варив страву, там і грівся вночі, ночуючи надворі біля вогню та раз у раз наглядаючи свого бидла. Ходячи по лісі та коло озера, надто ж сидячи біля вогнища, почули ми багато, багато оповідань про той ліс, про озеро, про всяку «силу» лісову, водяну, польову та про її звичаї і відносини між собою і людьми».

Отже, як видно з наведеного листа до матері, спогадів сестри, образ Мавки Леся виношувала роками, адже вона з дитинства поринула в море українського фольклору. Недарма в одному з листів Леся писала про себе, що вона вихована на фольклорі, як англієць на Біблії (Біблію вона також знала добре).

«Лісову пісню» вперше було надруковано в «Літературному віснику» за 1912 рік. Окремим виданням твір вийшов у 1914 році. За життя поетеси драма не була поставлена на сцені. Вперше її поставили у 1918 році. Найвідоміші екранізації «Лісової пісні» (1961 р., В.Івченко та 1980 р., Ю.Іллєнко).

Ми розглянули історію написання твору переходимо до наступного питання плану.

2 ПИТАННЯ.

Жанр, тема, ідея та сюжетно-композиційні особливості твору. (Слайд №19)

Учитель:

Леся Українка «силою свого генія створила надзвичайно своєрідну поему, піднесла її на небувалу в історії світової літератури височінь» (Б.Мельничук). Творчість Лесі Українки – якісно новий етап у розвитку української драматургії. За ідейно-художніми якостями, за рівнем мистецької досконалості вона є одним з найвагоміших здобутків всесвітньої драматургії.

Драматургія Лесі Українки – феноменальне явище в українській літературі: вона вражає новизною тем, гостротою соціально-психологічних конфліктів, філософськими узагальненнями, поетичною красою, високою культурою вірша. Пристрасне заперечення всього ворожого, реакційного, закостенілого в житті, утвердження гуманістичних ідеалів ведеться в її творах з позицій неоромантизму, який намагався розширити права особистості, визволити її від тиску юрби.

Вона була прекрасно обізнана з історією й культурою народів Європи й Азії, письменниця зверталася до переломних етапів історичного розвитку, відшукувала такі події, які були б співзвучними українській сучасності.

Примітка: учитель розкриває поняття «драматична поема», «драма-феєрія» та їх особливості.

Учитель:

Драматична поема – це жанр, що поєднує прикмети драматургії і поезії, це віршована п’єса, яка синтезує драматичний та ліричний, а також епічний способи відображення дійсності.

Особливі ознаки драматичної поеми:

v в її основі переважно психологічний конфлікт, конфлікт ідей, поглядів;

v тяжіння до філософської узагальненості, поетичної умовності, символіки, міфологічності;

v ліричність, емоційність, навіяні поетичними прологами, посвятами, ремарками, монологами;

v білий п’ятистопний ямб, який дає змогу розмовляти в емоційно піднесеному тоні;

v ідейний зміст твору, завершення тієї або іншої сцени, розгортання певної думки часто підсумовуються афоризмом.

Феєрія – театральна чи циркова вистава, побудована на фантастично-казковому сюжеті, в якій з метою вразити глядача використовуються різноманітні сценічні ефекти.

Драма-феєрія – п'єса з казково-фантастичним сюжетом і персонажами.

Особливості драми-феєрії:

v фантастично-казковий сюжет;

v дійові особи: міфічні або фантастичні істоти;

v відбуваються надзвичайні історії;

v театральний ефект з безліччю театральних трюків.

Учитель:

Леся Українка довго не могла визначити, до якого жанру належить її твір. Після довгих вагань вона назвала її драмою-феєрією. Послухайте, як пише Леся Українка у листах до рідних, знайомих про свої пошуки у виборі жанру драми.

• «Взялась я до нової уліти фантастичної на сей раз». [3.07.1911]

• «Написала драму-поему в 3-ох діях за 10 днів...». [29.07.1911]

• «Твої уваги щодо фантастичних драм зовсім слушні...». [28.09.1911]

• «Сього літа... написала «драму-феєрію»,.. Се властиве драма-казка..., по термінології Гауптмана..., але я не знаю, якби се могло по-нашому зватись». [9.11.1911]

• «Несподіваний для мене був успіх фантастики...». [16.12.1911]

• «Мені здається, що ти не похваляєш нашого стилю (ти не радила мені писати фантастичні драми». [20.12.1911]

• «От досада, що ніяк не можна по-нашому перекласти – «драма-феєрія». Як би його сказати? Драма-казка чогось незграбно, правда?». [20.12.1911]

• «Я про «Лісову пісню» думала, що всі тільки сміятимуться з сеї "старомодної романтики"». [5.10.1912]

• «Я б і хотіла бачити її на сцені, і боюся, не «провалу» боюся, а переміни мрії в бутафорію». [24.05.1912]

Учитель:

Отже, за жанром – це драма-феєрія (проблемно-філософська драматична поема). «Лісова пісня» – це новий жанр драми, який створила Леся Українка.

ü Давайте визначимо тему та ідею драми.

Тема:

v Оспівування поетесою духовного багатства рідного народу, його великих творчих можливостей, нездоланності потягу людини до високого і прекрасного.

Ідея:

v Утвердження краси вільного незалежного духу, кохання і мрії, змістовного, гармонійного, як сама природа, людського життя.

ü Який конфлікт лежить у центрі сюжету «Лісової пісні»?

1. соціальний: заради збільшення господарських, статків своєї родини мати нехтує сильними взаємними почуттями двох молодих сердець, намагається будь-якою ціною розлучити закоханих.

2. філософський: невідповідність високого покликання людини принизливим, невільницьким умовам її повсякденного життя.

Учитель:

Отже, в основі сюжету драми Л.Українки лежить гострий соціально-психологічний конфлікт: мрія і дійсність, невідповідність дійсності поетичній мрії героя. Поетеса прагнула показати зіткнення багато обдарованої художньої натури з людською обмеженістю і бездуховністю. Конфлікт розкривається через взаємодію реальних і казкових образів, своєрідне переплетення життя природи з життям людини.

ü З’ясуємо сюжетно-композиційні особливості драми.

Леся Українка в «Лісовій пісні» склала нечуваної сили й краси «гімн вільній людині».

На лоні весняної природи Лукаш зустрівся з лісовою красунею Мавкою, яка зачарувалася звуками Лукашевої сопілки. Зародилося кохання молодих сердець, забуяла від радості природа. На голос Лукашевої «веснянки відкликається зозуля, потім соловейко, розцвітає яріше дика рожа, біліє цвіт калини, глід соромливо рожевіє, навіть чорна безлиста тернина появляє ніжні квіти».

Письменниця малює перше соромливе кохання, перший поцілунок мрійливого юнака! Усе, що найкраще в людях, у людських стосунках, у цю мить спалахує для Лукаша яскравою зорею.

Але ж, спочатку невиразно, а потім усе рельєфніше, проступатимуть і ті перешкоди, ті бар’єри, що сковують людське щастя, людський вічний порив до прекрасного, – невільницьке життя в приватновласницькому суспільстві, деякі застарілі традиції. Мавка здивована, що Лукаш соромиться сказати дівчині про її красу, що він сам собі не знайде пари… Лісовик попереджує Мавку, що серед людей немає волі. Монолог Мавки, що наприкінці першої дії, сповнений тривоги дівчини за своє майбутнє.

У другій дії, що розгортається пізнього літа, конфлікт наростає. Цьому сприяють нові персонажі – мати Лукаша, вдова Килина та міфічний образ Марища («Того, що в скалі сидить»).

У третій дії лірична напруга сягає найвищої точки і йде до розв’язки. Вступна ремарка, що поєднує й опис осінньої, хмарної, вітряної, тривожної ночі, й портрет фізично знеможеної боротьбою, але нескореної духовно Мавки, й повідомлення про смерть дядька Лева, і натяк про крах господарства Лукаша родини, наче віщує нещастя героям драми. Особливо велика увага тут зосереджена на трагічності Мавки, що в чорному вбранні й великій тузі притулилася до хати Лукаша.

Лукаш за зраду найчистіших своїх почуттів, що виявилися у взаєминах з Мавкою, за зраду любові тяжко покараний: Лісовик перетворив його на вовкулаку. Цим символічним епізодом письменниця увиразнює народні погляди на людину – хто зрікся духовного життя, загасив у собі порив до прекрасного, той перестав бути людиною. Але ж людина має в собі сили завжди, щоб з будь-якої прірви свого падіння піднятися на височінь людського духу – через страждання, через усвідомлення своєї недосконалості, через самопізнання, добросприймання й добротворення. Пройшовши через таке очисне горнило, вона стає мудрою, бо пізнає смисл свого буття. А якщо й загине, то краплинка мудрості, придбана в цій боротьбі, залишиться людям.

Завдання з ключиком.

Визначити елементи композиції твору.

(Хто не впорався в кінці міститься ключик-підказка).

Експозиція	Пролог твору.
Зав’язка	Слова матері Лукаша до Мавки.
Розвиток дій	Розмова Мавки з матір'ю Лукаша, діалог Мавки з Лукашем, перше знайомство з Килиною, поєдинок Мавки з Марищем, сварка матері Лукаша з Килиною.
Кульмінація	Лукаш посватав Килину, Мавка провалюється в підземелля «Того, що в скалі сидить». Третя дія, дія «пізньої осені», відбувається найбільша боротьба пристрастей. Тут Лукаш стає звіром і знову людиною, Килина закляла Мавку в вербу. Але кохання перемагає смерть, вогонь палить усе нікчемне, зайве, очищаючи людину звільняючи її від пут буденщини
Розв’язка	Лукаш замерзає, Килина з дітьми йде в село, Мавка перетворюється на вербу. Завершується твір прекрасним монологом Мавки.

Учитель:

Отже, ми побачили, що розв'язка «Лісової пісні» оптимістична – прекрасне не вмирає: воно є символом вічності.

Визначивши тему, ідея, жанр та з’ясувавши сюжетно-композиційні особливості твору, переходимо до наступного питання. Саме через систему образів автору майстерно вдалося розкрити єдність людини і природи у творі.

3 ПИТАННЯ.

Характеристика образів твору.

Учитель:

Леся Українка в «Лісовій пісні» склала нечуваної сили й краси «гімн вільній людині». Для того, щоб донести до читача свій замисел, вона створила систему образів, у які вклала свої думки, поривання.

ü Які два світи показує нам Леся Українка у драмі?

ü Хто з героїв є втіленням цих світів? Заповніть таблицю.

	Світ людей (реальний)	Світ природи (фантастичний)
Персонажі драми
Їхнє життя

Проблемне питання.

Як через образ Мавки письменниця розкрила мрію про ідеальну людину, утвердила думку, що людина — творець краси?

Самостійно скласти план-характеристику образу Мавки та Лукаша

Літературна гра – підказка «Дзвінок вчителю»

ü Знайдіть у тексті образ Долі. Що це за образ?

Підказка-відповідь:

Невіддільна від образу Лукаша алегорична постать його Долі. Ця постать підсилює драматичність подій, вона викликає особливий смуток, жаль за втраченим великим щастям, якому немає вороття. Наче морок по гаю, блукає загублена Доля, шукаючи.стежки до минулих днів, та ті стежки вже позамітало снігом:
Пішла і зникла в снігах Лукашева доля, вказавши йому на вербову гілку, що він її кинув. Лукаш підіймає цю гілку-сопілку і починає грати. «Спочатку гра сумна, як зимовий вітер, як жаль про щось загублене і незабутнє, але хутко переможний спів кохання покриває тугу.» Під спів сопілки розцвітає весна. Так, мрію вбити не можна.

Доля – це Лукашева совість, яка чинить суд над його життям.

Проблемне питання

Як письменниця розкриває в образах матері Лукаша й Килини духовне зубожіння, дисгармонію з природою?

Відповідь:

Мати Лукашева – рідна сестра Лева. Вона, вдова, бажаючи своєму синові щастя, стала рабинею загальноприйнятої, породженої суспільством думки про власність як про єдине щастя.

Ця ж біда спіткала й Килину. Залишившись вдовою з двома дітьми, вона піклувалася перш за все про те, як їх нагодувати, одягнути, як утвердити для них «авторитет» серед людей. І в погоні хоч за якими-небудь матеріальними статками, за найнеобхіднішим для існування своїх дітей вона також розгубила свої духовні скарби, а може, навіть не змогла їх і придбати за тією безперервною турботою про хліб насущний.

Найстрашніше, що багато таких нещасних, які поневолені дріб’язковими турботами, не почувають себе їхніми рабами, хоч вони є ними. І для того, щоб раби збагнули своє становище й відчули, наскільки воля прекрасна порівняно з рабством, Леся Українка «посилає» до людей Мавку.

ü Чи є в драмі, окрім Мавки, образи гармонійних людей?

Відповідь:

У даному творі Л.Українки змальована світлими фарбами зовнішність дядька Лева гармонує з душевною його красою та з ніжною красою лісового куточка. Дядько Лев «дуже добрий з виду», у нього «довге волосся білими хвилями спускається на плечі з-під сивої шапки-рогатки», на ньому світлий, ясно-сивого кольору полотняний одяг, що свідчить і про високий естетичний смак тих, хто цей одяг робив, і про високий естетичний смак тих, хто його носить.

Досвідчений дядько Лев з тих обдарованих буйною фантазією людей, які можуть упіймати казку вітру, землі, місяця, води, пташки, дерева, трав, а силою отого мудрого слова одухотворити добро, красу чи знешкодити зло; він з тих людей, які в лісі можуть «зустріти» Лісовика й Перелесника, Мавку й Русалку, Водяника. Дуже трепетно він ставиться до столітнього дуба, прагнучи зберегти лісового красеня від сокири, заповідає поховати себе саме під ним. На жаль, споживацький спосіб життя перемагає: Килиназ матір’ю Лукаша після смерті дядька Лева продають його.

Отже, в образі дядька Лева Леся Українка втілила мудру, із знанням законів природи людину, яка уміла використовувати дари природи, бо жила й діяла у злагоді з її законами. Дядько Лев – це духовно багата особистість, образ, що символізує велич і красу нашого народу.

Метод «Мозковий штурм»

ü Назвіть, які проблеми порушуються у творі?

Учні називають проблеми, які порушується в драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня».

Проблеми:

Ä боротьба за волю, за творче, щасливе, повнокровне людське життя;

Ä реалізація творчих можливостей особистості, а надто митця;

Ä людина і природа;

Ä сенс життя;

Ä сімейне щастя і любов;

Ä добро і зло, гідність і безчестя;

Ä свобода і неволя;

Ä моральні цінності;

Ä батьки і діти.

Підведення підсумків

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Учитель:

Отже, учні, у «Лісовій пісні» головним переможцем є людина мудра, добра, творча, гармонійна, що в леті за своїм щастям постійно б’ється зі злом, радіє і страждає, падає і піднімається, гине і воскресає, але летить і тільки — до краси.

V. РЕФЛЕКСІЯ.

ü Чого навчає нас твір Лесі Українки?

(Любити природу, пізнавати її закони, по-хазяйськи ставитись до її багатств. У п'єсі природа постає як джерело творчості й натхнення. Показано також, як мистецтво облагороджує людину.)

Заключне слово учителя:

Драма-феєрія «Лісова пісня» Лесі Українки – глибоко філософський твір про взаємодію добра і зла, прекрасного і потворного. Це гімн єднанню людини і природи, натхненна пісня про велич духовного, про порив людини до щастя, її боротьбу за вільне, красиве, духовно багате життя. Твір навчає любити природу, поважати творчу особистість.

Воістину правдиві слова філософа: «Бути коханим – це більше, ніж бути багатим, бо бути коханим – це значить бути щасливим!» Нехай у вашому житті завжди поруч крокують віра, надія, любов, взаєморозуміння. І нехай всі добрі слова, що прозвучали сьогодні, залишаться у ваших серцях.

VІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ.

1. Написати твір-мініатюру «У чому сенс людського життя?» або «Краса людських взаємин – у любові» (за мотивами «Лісової пісні» Лесі Українки).

7 клас. Українська мова

ВИДИ ПРИЙМЕННИКІВ ЗА БУДОВОЮ. НЕПОХІДНІ ТА ПОХІДНІ ПРИЙМЕННИКИ

Мета:

• навчальна: поглибити знання учнів про особливості прийменника як частини мови, ознайомити з поділом прийменників за морфологічною будовою та за походженням;

• розвивальна: формувати вміння розрізняти похідні та непохідні, прості, складні та складені прийменники; удосконалювати вміння аналізувати, систематизувати мовний матеріал;

• виховна: виховувати в учнів мовленнєву культуру.

Тип уроку: урок формування мовних і мовленнєвих умінь і навичок.

Внутрішньопредметні зв'язки: крилаті вислови, фразеологізми, до складу яких входять похідні та непохідні прийменники; використання прийменників для забезпечення логічності зв'язків.

Міжпредметні зв'язки: використання прийменниково-іменникових конструкцій у художніх і наукових текстах.

Перебіг уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Привіт, проблемо!

Навкруги золоті поля	Навкруги будинків багато зелені
Близько сонечка тепло, близько матері добро	Далеко покладеш — близько візьмеш
Поруч із нами сидів військовий	Сідай поруч!

Висновок: похідні прийменники слід відрізняти від співзвучних слів — омонімів (прислівників та іменників).

IV. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Хвилинка ерудита

► Скласти зв’язну розповідь про поділ прийменників на групи за будовою, походженням та утворенням, користуючись поданими таблицями. За необхідності звернутися до теоретичного матеріалу підручника §42.

За походженням та утворенням

Непохідні: в, від, над, до, на, без, крім, при, по (Увага! Їх часто плутають з префіксами)

Похідні утворені:

а) сполученням непохідних прийменників: задля, посеред, з-попід;

б) поєднанням прислівників чи іменників з прийменниками: за рахунок, нарівні з, відповідно до, на відміну від.

в) від інших частин мови: край, кінець, коло, близько, вздовж, вслід

За будовою

Прості	Складні	Складені
Непохідні та похідні, що мають одну основу	Утворюються з кількох частин і пишуться разом або через дефіс	Утворюються з кількох частин і пишуться окремо
Від, при, за, кругом, на, шляхом, біля, перед, в, через, до, з, під, коло	Попід, задля, з-за, посеред, із- за, заради, поміж, з-поза, поперед, з-попід	Під час, згідно з, відповідно до, на відміну від, у разі, під кінець

VІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ

Лінгвістична лабораторія

► У першій колонці порівняти та підкреслити слова — прислівники, у другій — прийменники. Під час доведення користуватися алгоритмом:

1. У першому реченні виділене слово відповідає на запитання що? — коло;

У другому реченні виділене слово входить до складу запитання коло чого? — коло річки.

2. У першому реченні виділене слово має лексичне значення;

У другому — служить для зв’язку слів;

3. У першому реченні виділене слово виступає членом речення (обставина);

У другому реченні виділене слово можна замінити прийменником — синонімом біля.

Висновок. У першому реченні слово коло — іменник, у другому — прийменник.

Конкурс для кмітливих.

► Записати сполучення слів із прийменниками у дві колонки: у першу — із похідними прийменниками, у другу — із непохідними. Визначити, від яких частин мови утворилися похідні прийменники.

Наді мною, коло лісу, з-поміж людей, з гори, протягом року, понад лісами, згідно з наказом, о сьомій годині, незалежно від погоди, край дороги, біля столу, на дошці, під землею, без нас.

Творче конструювання

► Дібрати до наведених фразеологізмів слова — синоніми, що пояснюють їх значення. Підкреслити прийменники з іменниками, визначити відмінок, групу за будовою.

Майстерня дослідника

VІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

► Записати 10 прислів’їв і приказок про культуру мовлення людини, які містять прийменники. Охарактеризувати їх походження та будову.

Українська мова у 7 класі

Тема: Написання похідних прийменників разом, окремо і через дефіс.

Мета: закріпити знання про правопис прийменників разом окремо та через дефіс; формувати вміння визначати в словах орфограму “Написання прийменників разом, окремо і через дефіс” та обгрунтовувати вибір написання відповідним правилом; розвивати орфографічну грамотність, увагу, пам’ять, логічне мислення.

Тип уроків: уроки закріплення вивченого.

Обладнання: роздавальний матеріал, підручник.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

*Робота дистанційно.

Завдання

Переписати, вставляючи пропущені букви та знімаючи риску. Вказати похідні прийменники. Підкреслити в реченнях члени речення. Пояснити, чому прийменники не є членами речення.

Пішла Настя по с..лу добувати к..селю. Груш у бур’яні не/ро..шукують. Уродили на в..рбі груші. Дали пол..зати меду чер..з скло. По/пер..д полювання собак не/годують. П..ганий будяк і з/під к..шені виросте. Він і на оч..реті вузлів шукає. Плив, плив, а коло бер..га потонув. На/п..ред з..ми напасся вітру в рукавицю.

Народна творчість.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІІ. Відтворення теоретичних відомостей.

*Бесіда.

На якій підставі прийменники поділяються на непохідні й похідні?

· Від яких частин мови можуть утворюватися похідні прийменники? Навести приклади.

· Як пишуться похідні прийменники, утворені від прислівників, іменників та прийменників?

· Навести приклади похідних прийменників, що пишуться окремо.

· Як пишуться похідні прийменники, утворені приєднанням до прийменників з, із інших прийменників? Навести приклади.

* Робота з підручником.

Самостійне опрацювання учнями таблиці“Правопис прийменників” (Вправа 446).

ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.

*Впізнай за кольором та дотиком

(Правильно записати прийменники)

В…здовж дороги насаджують клени. А на…вколо тут простір зелений. (М.Нагнибіда.) Всміхнувся степ у…слід грозовій тучі. (О.Довгий.) Ну, словом, листя розпустили всі на…зустріч живодайному дощеві. (М.Рильський.) Летять мої лелеки чорноброві на…встріч твоїм русявим журавлям. (Б.Олійник.) З-за моря, з..відки путь далека, вернувсь засмучений лелека. (Л.Дмитерко.) Маленьке, вертке бджоленя дзвеніло до…вкола соняшника. (О.Довгий.) І тільки художник, мов кактус в пустині, на сцені у…супереч всьому цвіте. (Л.Первомайський.) Мошва літає на…вколо вогню, доки крилець не обсмалить. (Нар.творч.)

* Переписати, вставляючи пропущені букви і знімаючи риску.

І. І довго там д..влюся я, як із/за лісу, з/за густого зіходить зіронька моя. (Л.Глібов.) Може, мій в..чірній срібний голос дол..тить до тебе з/за Дніпра. (М.Сингаївський.) Не вернуться уже із/за морів ж..ття мого сполохані лелеки. (Д.Луценко.) З/під старої сторінки ж..ття виз..рає нова

і чиста. (М.Коцюбинський.) Ця зоря з/поміж зір найясніша. (П.Усенко.) У коваля рука уміла і теплий погляд з/під бр..ля. (О.Довгий.)

ІІ. Він іде у сніг, а зорі із/під ніг. (П.Воронько.) В..стрибує з/за повороту вітрець, співаюч.. пісні. (Н.Забіла.) Уже в..селка ро..маїта пустила стріли з/поза хмар. (А.Малишко.) Якщо з..мля з/під тебе ут..че, не допоможе нічиє пл..че. (О.Довгий.) Може, з/поміж нас і геній потім вийде невзначай. (П.Тичина.) Цього ранку з/над ріки умовним стуком вірний дятел мені вістку пер..слав. (Б.Олійник.)

Вправа «Я впораюсь»

1)Прислівник назустріч, іменник із прийменником на зустріч увести до самостійно складених речень (усно);

2) прийменник незважаючи на та дієприслівник із часткою не зважаючи ввести до самостійно складених речень (усно).

НАЗУСТРІЧ - НА ЗУСТРІЧ.

Назустріч. 1. присл. Назустріч плив корабель. 2. прийм. І я пішов, прискорюючи крок, назустріч людям. (В.Симоненко.)

На зустріч, ім. з прийм. Ми ходили на зустріч з колишніми однокласниками.

НЕЗВАЖАЮЧИ – НЕ ЗВАЖАЮЧИ.

Незаважаючи, прийм. у поєднанні з прийменником на. Незважаючи на те, що сім’я жила бідно, всі діти одежали освіту.

Не зважаючи, дієприс. з част. Працював добре, не зважаючи ні на які обставини.

Вправа « Я подумаю».

Усно прочитати та подумати над написанням виділених слів.

І. Не зважаючи на виняткову гостинність українців, до хати, а тим більше до столу запрошували не кожного. Щодо цього існувала приказка: “Я з нечесним за стіл не сяду”. Особливо плекалися в народній моралі честь і гідність.

ІІ. Період від Зеленого до Троїцького четверга називали в народі Зеленими святами. Незважаючи на те, що подібне свято під назвою День рож, або Розалія, відзначали й римляни, свято ніяк не можна вважати запозиченим. (З підр.)

* Переписати, ставлячи подане в дужках слово у потрібній формі. Прийменники підкреслити, вказати непохідні й похідні.

Згідно з (розпорядження) я був відряджений до м.Одеса для укладення договору з Одеським пароплавством про оренду двох катерів для зйомок кінофільму під робочою назвою “За певних обставин”. (З докум.) В гербарії моєму безліч листя дерев і трав стосовно (плин) днів. (М.Танк.)

(Вправа за вибором). Ддва-три прийменники письмово розібрати як частини мови (за с

І. Із-за лісу, з-за туману місяць випливає, червоніє, круглолиций, горить, а не сяє. (Т.Шевченко.) З-за хмар височенько пливе місяченько. (М.Вороний.) Розвидняється, світять каштани, усміхається обрій з-під брів. (Є.Гуцало.) Уже прокидалося місто в каштанів з-поза плечей. (О.Довгий.) З-поміж верб, та груш, та яворини чорні стріхи глипають, нагнувшись, мохом вкриті, корчами калини... (І.Франко.) Гвоздики рожеву засвічують мідь з-за гілки, з-за тину, з-за рогу. (П.Усенко.) Сходить місяць, гаснуть зорі, з-за гаю спів несе луна. (М.Старицький.) У спомини тополею високою з-за обрію приходить рідна пісня. (П.Перебийніс.) З-над річки лине пісня голосна. (М.Рильський.)

Може, мій вечірній срібний голос долетить до тебе з-за Дніпра. (М.Сингаївський.) У ту ніч чиєсь ридання з-понад озера неслось. (Олександр Олесь.)

ІІ. І молоде із-за гори на конях покоління летить сюди. (П.Тичина.) А я виглядаю з-за обрію світлу весну, в холодному небі шукаючи сірого клина. (В.Раєвський.) З-під сонця в пронизливім віражі на гострім куті крила на мене шуліка ішов в піке, як пущена з лука стріла. (Б.Олійник.) Наїдком запахущим оси позаїдались, як малі. Лиш соняхи з-потойбік проса на все те з

ирять з-під брилів. (М.Самійленко.) Ранок веселими руками промінців викочує з-під землі пшеничний колобок сонця і ставить його на зелену скатертину озимини. (М.Стельмах.)

* Переписати.

На місці крапок поставити пропущені похідні прийменники, що пишуться через дефіс.

Орлиний клекіт ... хмари чути. Черепаха ... панцира все бачить. ... смичка тонка паляничка. .... того, хто стоїть, підошов не вирізай. Одного й за стіл садять, а іншого й ... столу виганяють.

Народна творчість.

Для довідок. З-за. З-під. Із-за. З-під. З-під.

* Прочитати фразеологізми. Два-три фразеологізми увести до самостійно складених речень (усно).

Працювати з-під палиці. Виймати з-під спуда. Продавати з-під поли. Передавати з поли в полу. Узяти (утекти) з-під самого носа. Хоч з-під нігтя виколупай. Розуміти з півслова. Дивитися спідлоба. Зникнути (пропасти) з-перед очей.

V. Підбиття підсумків уроку.

VІ.Домашнє завдання.

Використовуючи прийменники,написати твір -мініатюру «Весняний ранок»

1,відміну,групу,

БЛОГ ВЧИТЕЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ ГАЛАЩУК МАРІЯ ІЛЛІВНА

Сторінки

неділя, 26 квітня 2020 р.

Урок української мови у 7 класі

Види прийменників за будовою.Непохідні та похідні прийменники. Правопис прийменників.

10 клас. Українська мова.

Тема. Природа й людина у творі Л.Українки «Лісова пісня»

Українська мова у 7 класі

Хід уроку

Популярні публікації

Сторінки

неділя, 26 квітня 2020 р.

Урок української мови у 7 класі

Види прийменників за будовою.Непохідні та похідні прийменники. Правопис прийменників.

10 клас. Українська мова.

Тема. Природа й людина у творі Л.Українки «Лісова пісня»

Українська мова у 7 класі

Хід уроку

неділя, 26 квітня 2020 р.