Література рідного краю. 7 - 8 клас
Тема. Людина
починається з добра (за оповіданням М. Рошка «Троячка»)
Мета: дати
учням короткі відомості про життя і творчість сучасного закарпатського,
письменника М. Рошка, ознайомити їх з ідейно-художнім змістом оповідання
«Троячка», поміркувати над образом головного персонажа твору, удосконалювати
уміння аналізувати художній твір, будувати зв’язні відповіді, поглибити знання
учнів про людські чесноти, розкрити моральний зміст доброти, сприяти розвитку
учнів мотивації до добрих, гуманних вчинків, виховувати віру в добро, прагнення
до самовдосконалення.
Тип уроку: урок
засвоєння нових знань.
Методи та прийоми: «Мікрофон», «Гронування», «Карусель запитань і відповідей», «Мозковий
штурм», «Коло ідей», «Я думаю так», «Незакінчене речення».
Обладнання: виставка
книжок сучасних закарпатських письменників, портрет М. Рошка, учнівські
малюнки, презентація, літературна карта Міжгірщини.
Епіграф: Живіть, добро звершайте,
Та нагород за це не вимагайте.
Хай оживає істина стара:
Людина починається з добра.
Л. Забашта
Хід уроку
І. Організаційний
момент
Вправа «Щире побажання»
-
Об’єднайтеся, учні,
в групи за рядами парт у класі. Посміхніться один одному і, передаючи уявний
мікрофон, дайте своїм товаришам корисні поради щодо роботи на уроці.
Зараз ми з
вами поділимося на три групи: добро, ввічливість, чемність.
1-ша група
добро – підніміться,
2-га група
ввічливість – поклоніться,
3-тя група
чемність – посміхніться.
Прийом «Усмішка»
Усміхнімося,
учні, один одному і на душі у нас стане тепло. Коли усміхнутися перехожому –
він усміхнеться вам у відповідь. Коли усміхнутися Всесвіту – станеться щось
казкове. Усміхніться одне одному вустами, очима, серцями. Хай у ваших душах
запанує добро і милосердя.
ІІ. Актуалізація
опорних знань учнів
Вправа «Мозковий штурм»
- Що таке добро?
- - Які вияви доброї
поведінки ви знаєте?
- - Які вияви доброти,
милосердя, людяності ви можете спостерігати у житті?
- - Чого більше у
нашому житті добра чи зла?
ІІІ. Повідомлення
теми і завдань уроку
Слово вчителя
-
Зверніть, учні
увагу на літературну карту Міжгірщини, яка представлена багатьма іменами письменників,
як от: В. Фесенко,
А. Дурундою,
П. Скунцем, В. Коханом, В. Феденишинцем,
В. Гренджею-Донським,
Я. Янчиком, М. Рошком, І. Гурдзаном. Згадаймо письменників рідного краю,
творчість яких ви вже відкрили для себе або відкриватимете в майбутньому.
Сьогодні ми
здійснимо уявну подорож у країну «Добра і Милосердя» , вивчаючи твір нашого письменника-земляка М. Рошка «Троячка».
IV.
Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Прийом «Асоціативне мислення»
Учитель. У
народі поняття добра і зла пов’язувалося з такими важливими категоріями, як
людина, рід, розум, доля, душа, серце. Прочитайте ще раз епіграф.
- Назвіть ключове слово (Добро)
- Який антонім до слова
«добро»? (Зло)
- Чому, на вашу думку, саме
людське серце містить дві протилежності?
- Прослухайте два уривки з
музичних творів.
- З якими словами й поняттями
асоціюється перший уривок, а з якими – другий?
- Яка відповідність існує між
музикою і словом?
(Учні слухають два уривки
музичних творів: перший – ліричний, другий – тривожний.)
Учитель.
Коли в серці звучить музика добра, щастя й любові, мимоволі на думку спадають
слова поетеси Л. Забашти, які й стали епіграфом до уроку. Отже, учні, слово
«добро» - це духовна категорія. Його не можна торкнутися, понюхати,
посмакувати, добро можна тільки відчувати.
Вправа «Монолог добра»
Уявіть собі, учні, що у вас є
можливість перетворитися на добро. Закінчіть речення в образі добра.
-
Я-добро,… (живу в
кожному серці, тільки відкрийте його для мене.)
-
Я живу,щоб… (робити
людям добро.)
-
Я знаю,що … (добро
переможе зло.)
-
Я мрію, …(щоб світ
став кращим, щоб війна на Сході скоріше закінчилася.)
-
Я готовий … (подати
руку допомоги хворим і обездоленим)
V. Сприйняття і
засвоєння учнями навчального матеріалу. Уявна подорож Країною Доброти.
1.
Зупинка 1 – «Хата, моя батьківська хата»
( Звучить
пісня «Хата, моя батьківська хата»)
Учитель.
Отже, учні, розпочинаємо нашу подорож. Завертаємо у районний центр селища
Міжгір’я і підходимо до батьківської хати нашого письменника-земляка М. Рошка.
Виступи
учнів-літературознавців, які знайомилися з життям і творчістю відомого
закарпатського письменника-міжгірчанина М. Рошка.
1-ий учень-літературознавець.
І так ми уявно у Міжгір’ї, де
народився наш письменник. От і батьківська хата, де пройшли дитинство і юнацькі
роки Михайла. Старенькі батьки з теплотою розповідають про свого любимого сина
Михайла, який часто дзвонить їм і турбується про їх здоров’я.
Михайло виріс у тій сім’ї, де любов була щоденною їжею. Батьки намагалися дати
сину все можливе. Батько навчив читати Михайла ще до школи. Саме він прищепив
йому любов до книг. І хоч був він водієм автобуса, перечитав майже всю класику.
А за сніданком чи вечерею зацитує який-небудь цікавий фрагмент, щоб
заінтригувати сина, і піде на роботу. Він знав, що Михайло знайде ту книжку і
буду читати. Мати працювала в магазині. Михайло, як і всі сільські діти, пас
корову. Вони часто гралися, «били дюдьку». Чомусь частіше приходилось «дюдярити» Михайлові. У школі навчався Михайло Михайлович добре. Його улюбленим предметом
була література. «Улюбленими моїми вчителями у школі, - згадує письменник, -
були вчителі історії та математики: ми мали покласти ручки і слухати, а вони
всю тему вимальовували на дошці з крейдою в руках».
2-ий учень-літературознавець.
Любив Михайло дружити з
старшими від себе хлопцями, «Часто на мене мала вплив вулиця», - згадує
письменник. Із шостого класу працював на турбазі інструктором, займався
альпінізмом, але найбільше – гірськими лижами. Був позаштатним членом
рятувальної служби Міжгірського району.
«У мене батько був мисливцем. Я
брав його гвинтівку, брав собаку, але ніколи не шукав чогось, щоб застрелити. І
гриби не шукав у горах. Я любив дивитися кругом на красу, сісти на полонину і
думати купу думок».
3-ій учень-літературознавець.
Після школи Михайло Михайлович
нікуди не вступав вчитися, бо спочатку служба
в армії. Потім - навчання в університеті. «Це прекрасна сторінка мого
життя. Ужгородський університет подарував мені таких викладачів, які дали змогу
бути собі вірним» ,- згадує М. Рошко.
4-ий учень-літературознавець.
Зараз М. М. Рошко – декан
факультету іноземних мов. Лектор із незабутнім стилем викладання. Письменник,
який відкриває нові світи. Журналіст із колосальним досвідом роботи.
Врешті-решт щасливий чоловік і батько двох доньок М. Рошко зауважує: «Вірю в
Творця. Молюся Богу, дякую йому за підтримку. Це Творець усього світу. Думаю, він
хоче, щоб ми були сміливі, чесні, порядні, люблячі. Хоче від нас любові. Він дав
нам свободу для того, щоб ми відчували Його бажання бачити нас кращими,
намагалися стати такими».
5-ий учень-літературознавець.
М. Рошко – автор наукових праць
із зарубіжної літератури. Видав книги оповідань «Коли шепоче дощ» (1991). «Там,
где нет женщин» (1993). «Кривавий місяць над Минчелом» (2000). «Ревнощі з того
світу» (2003). «Джинове покоління» (2007). «Світами, книжками, серцями» (2011).
6-ий учень-літературознавець.
М. Рошко також автор
телефільмів про подорож до Англії і США. Член Національної спілки письменників
України. Лауреат обласної премії імені
Ф. Потушняка.
Учитель. А зараз ми поринемо у
чарівний світ оповідання «Троячка», яке допоможе кожному з вас зрозуміти, що
таке людська доброта і милосердя. Мені хочеться, щоб це оповідання дало вам
духовну поживу, щоб ви збагатили ваші серця любов’ю до людей, до своїх рідних.
Зараз ми з вами дружно обійдемо Пустелю Людських Помилок і відвідаємо такі
місця: Доброту, Милосердя, Духовність. Завертаємо,учні, у Країну Доброти.
2. Ідейно-художній аналіз оповідання «Троячка».
Вправа «Карусель запитань і відповідей»
-Коли ми вперше
знайомимось з Володькою, головним героєм оповідання? (З Володькою ми знайомимося тоді, коли він з дідусем
повертається з церкви).
- - Які почуття охопили
Володьку, коли вийшов за поріг церкви? (Володька вирішує більше ніколи не
грішити, щоб зберегти свою душу чистою на все життя).
- - Яка думка визріла у
Володьки, коли побачив у багнюці зелений зіжм’яканий папірець? (Хлопець відкрив від радості рот, схопив
троячку і затис у руці).
Пояснення слова «троячка» (учитель показує учням трикарбованцеву куп’юру, яку на Міжгірщині колись у розмовній мові називали «троячкою»).
Пояснення слова «троячка» (учитель показує учням трикарбованцеву куп’юру, яку на Міжгірщині колись у розмовній мові називали «троячкою»).
- Які думки почали снувати у голові Володьки? (Хлопчик швидко перебрав в
уяві купу всяких заманливих товарів, котрі він завтра зможе купити. Та все ж
зупинився на морозиві. Завтра він купить багато морозива і буде пригощати
друзів).
- Чому думки у Володьки раптом поблякли? ( «Що, як хтось загубив ці гроші і
тепер шукає», - промайнула в голові хлопчика думка. «Можливо, якась бабуся
зронила останні три карбованці і тепер буде сидіти голодна, доки не отримає
свою пенсію. Чи, можливо,якусь дівчинку послала мама в магазин за продуктами, тепер вона сидить і плаче, бо боїться іти додому», - розмірковував Володька).
- Що відчув тепер Володька, тримаючи в руках троячку? (Хлопець, відчув
неприємний холодок у нижній половині грудей. У ньому заговорила совість.
Знайдені гроші Володька став вважати великим гріхом перед Богом).
- Як Володька вирішує знайти хазяїна грошей? (Володька вирвав із зошита
аркуш паперу і написав великими літерами: «Увага! Хто загубив на вулиці
Радянської Армії три карбованці, звертатися у будинок №6».)
- Чому Володька раптово передумав приклеїти оголошення? (Хлопець подумав,
що будь - який перехожий може прочитати оголошення і з’явитися за вказаною
адресою. Спробуй потім доказати, що троячка не його. І вийде, що то він
підштовхнув людину до гріха).
- Раптом Володька побачив на тротуарі у затінку старого дідуся з
перевернутим догори картузом. Які почуття у хлопця викликав старий
дідусь-каліка? (Володька підійшов ближче до дідуся і побачив, що він без ніг і
сидить на старому дерев’яному возику. Був дідусь одягнений у старий подертий
піджак, його голубі очі дивилися сумно. У його картузі лежало кілька мідяків).
- Що говорить про добре серце дідуся? (Дідусь повернув голову у бік
хлопчиків і, зазирнувши Володьці прямо у вічі, широко усміхнувся).
- Від чого Володьці стало дуже соромно? (Кишені Володьки та його друзів виявилися
порожніми).
- Чи розсердився дідусь на хлопчиків? (Дідусь виявився доброю людиною. Він,
ніби вибачаючись, мовив: «Най вам Бог дасть щастя та здоров’я». І перехрестив
дітей).
- Що згадав Володька у цей час? (Церковний дзвін, який раптом рознісся понад
селом, нагадав хлопцеві Божу заповідь: «Подай руку ближньому». Не помічаючи
довкола нічого і нікого, Володька вийняв з кишені пожм’якану троячку і
попрямував до дідуся-каліки).
Міні-дискусія «Що керувало хлопчиком, коли
вирішує віддати знайдені гроші дідусеві?»
Можливі
варіанти відповідей.
- - Володька згадав повчання свого рідного дідуся: «Подай, внучку, руку
ближньому і Бог любитиме і оберігатиме тебе».
- - Володька раптом почув спів церковних дзвонів і згадав своє попереднє
бажання жити з чистою душею, ніколи не грішити.
- - Обійти каліку хлопець вважав тяжким гріхом перед Богом.
- - Володька щонеділі з дідусем ходив до церкви, де люди очищають свої душі від
гріхів і використати знайдені гроші вважав гріхом.
Слово учителя.
-
На жаль, у нашому суспільстві є ще багато обездолених, хворих людей, які
потребують певної допомоги. Якщо ми проявимо милосердя, то буде врятовано чиєсь життя. Хай у ваших малих серцях живе доброта,
милосердя, бажання допомогти людині в скрутну хвилину. Як це зробив головний
герой оповідання «Троячка» Володька.
-
Ми сьогодні багато разів зверталися до слова «доброта».
Зупинка2 - «Річка Добра»
Учні,
ніколи не забувайте робити добро. І нехай вогник добра, любові, милосердя
зігріває вас усе життя. Нехай добрими і милосердними будуть ваші серця.
Читання
ученицями поезій «Я-доброта» та «Творіть добро».
Учениця 1-ша.
Я — доброта
людська. Невже мене забуто?
Я мир несу і
радість у серця.
Тож не впускайте
в душі зла отруту,
Бо зло лиш зло
породжує все більше, без кінця.
Впустіть мене в
думки і в душу,
Я принесу вам
спокій і тепло.
Крижинки зла
розтоплювать я мушу,
Щоби незгод між
вами не було.
Дарує осінь вам
плоди і калину,
А в ягідці
калини — серця жар.
Я закликаю
кожную дитину:
«Душі своєї
відкривай вівтар!»
Наповніть душу
ніжністю й теплом.
Добром, любов’ю,
мудрістю зорійте!
За зло ніколи не
віддячте злом,
Серця людей
добром своїм зігрійте.
Я вірю: разом ми
багато зможемо
І зло на світі
переможемо!
Учениця 2-га.
«Творіть добро»
Творіть
добро - і буде осяйним
Усе
життя і день ваш кожен – гожим,
Живіть
щодня в ладу зі словом Божим,
Творіть
добро і опікуйтесь ним.
Даруйте
іншим радощі свої,
Сприймайте
болі інших, наче власні.
І
буде небо ваших мрій прекрасним,
Мов
цвіт троянд і щебет солов’їв.
Творіть
добро, цей Божий заповіт
Віддайте
в спадок, як беззастережність.
Краса
душі, душевна ваша щедрість
Хоч
би там що — таки врятує світ.
Метод «Асоціативний кущ»
-
Які людські чесноти роблять людину доброю?
Людські
чесноти Ввічливість
Доброта
Дисциплінованість
Справедливість
Чуйність
Добродушність
Милосердя
Поняття добро і зло тісно пов’язані з таким поняттям, як людина. Ми повинні
знати, що зло – це гріх.
-
А що ви, учні, розумієте під поняттям «гріх»?
Метод
«Мікрофон»
Бездушність
Черствість
Гріх Підлість, лицемірство
Скупість
Обман, брехня
Жорстокість
Учитель.
-
Дітки, вислухавши ваші думки, що таке гріх, ми ніколи не повинні робити зло
іншій людині, а бути милосердними до тих, хто цього потребує. Прикладом для нас
є образ Володьки, який вирішив жити з чистою душею і не робити ніколи гріха.
Бережіть свої дитячі, чисті душі,не оскверніть їх злом і пам’ятайте завжди Божу
заповідь: «Подай руку ближньому».
-
Чи можна Володьку вважати добрим, милосердним?
Створення
психологічної характеристики образу Володьки.
Метод «Асоціативне гронування»
Чим
приваблює вас образ Володьки?
Визначити
риси характеру Володьки
Вихований
Володька Совісний
Чуйний
Ввічливий
Доброзичливий
Товариський
Милосердний
Учитель.
-
Отже, учні, образ Володьки є для нас зразком добра і милосердя. Тож ніколи
не забувайте робити добро. І нехай вогник добра, любові, милосердя зігріває вас
усе життя. Нехай добрими і милосердними будуть наші серця.
-
Ми з вами часто потрапляємо у такі життєві ситуації, коли потрібно зробити
зусилля над собою, перемогти в собі свої слабкості.
- - Яку перемогу над собою зробив
Володька?
- - Чи можна Володьку вважати добрим, делікатним, милосердним, ввічливим?
- - Яку перемогу над собою хочете зробити ви? Що вам може допомогти?(Відповіді
учнів)
Зупинка 3 - «Озеро ввічливості»
Індивідуальна
робота на картках
Виховуй свій характер
Мудрість Скромність Чуйність
Щедрість Сміливість Терпеливість
Милосердя Делікатність Ввічливість
Злість Брехливість Заздрість
Терпіння Доброта Вдячність
Справедливість Правдивість Слухняність
Надійність Відповідальність Байдужість
Уважно прочитайте список рис
характеру. Підкресліть однією лінією ті риси, які всі вважають позитивними, а
двома – негативними. (Декілька учнів зачитують свої відповіді).
- - Чинити по-доброму
допомагають людині моральні правила.
- Добро – це гарне в житті людей, що відповідає їхнім інтересам, бажанням, мріям.
- Протилежність добру є зло. «Стався до людей так, як хочеш, щоб вони ставилися до тебе», - це твердження називають золотим правилом моралі.
- Добро – це гарне в житті людей, що відповідає їхнім інтересам, бажанням, мріям.
- Протилежність добру є зло. «Стався до людей так, як хочеш, щоб вони ставилися до тебе», - це твердження називають золотим правилом моралі.
Зупинка - 4 «Мовознавча»
Спостереження над художнім
текстом.
Слово вчителя. Учні –
мовознавці працювали над мовою оповідання «Троячка» і зробили певні
дослідження.
1-ий учень-мовознавець.
Психологію душі головного героя
оповідання письменник розкриває за допомогою метафор: «Володька слухав, як
співає церковний дзвін і згадав проповідь…», «уявив собі, як троячка,
кружляючи, мов метелик, тихенько сяде на коричневу хвилю», «Стояла спека. Вулиця
вилискувала…», «… Знову заспівали дзвони».
2-ий учень-мовознавець.
В оповіданні ми зустрічаємо
багато порівнянь, що робить мову барвистою, співучою. «Володька уявив, як
троячка ковзне донизу і, кружляючи, немов метелик, тихенько сяде на коричневу
хвилю», «Але вулиця вилискувала, наче мокрий мустанг…», «… високі хвилі
котилися, мов гори».
3-ій учень-мовознавець.
Оповідання «Троячка» багате на
епітети, «А повітря після дощу здавалося свіжим і чистим», «Вода в річці була
коричневою після бурі», «… збереже свою душу чистою на все життя», «Зелений
папірець лежав у багнюці зіжм’яканий і мокрий», «Посмішка у старого була добра,
тепла».
Метод «Світлофор»
Учитель. Чому М. Рошко визначив жанр свого твору як оповідання?
Учитель. Чому М. Рошко визначив жанр свого твору як оповідання?
Діти, визначте тему, ідею, жанр оповідання «Троячка». На партах у вас лежать жетони кольорів світлофора: зеленого, червоного, жовтого.Після відповіді кожного учня піднімаєте зелений жетон, якщо погоджуєтесь із нею, червоний, якщо не погоджуєтесь, а жовтий,якщо бажаєте доповнити відповідь.
Учень 1.Твір «Троячка» є оповіданням, оскільки він має всі притаманні йому особливості: прозова форма, невеликий обсяг, незначна кількість дійових осіб, нетривалий час дії, розповідний характер).
Учень 1.Твір «Троячка» є оповіданням, оскільки він має всі притаманні йому особливості: прозова форма, невеликий обсяг, незначна кількість дійових осіб, нетривалий час дії, розповідний характер).
Учень 2. Тема: Володька,
повертаючись з церкви, знаходить троячку, але присвоїти гроші вважає гріхом. Він проявляє доброту, милосердя і віддає гроші дідусеві-каліці.
Учень 3. Ідея: уславлення
доброти і милосердя, дружби та взаємодопомоги.
Учень 4.Основна думка: робити добро, проявляти милосердя, піклуватися про ближнього – основа людської
моралі.
VII.
Узагальнення і систематизація вивченого матеріалу.
Метод «Я думаю так»
- Обмін враженнями від
прочитаного твору «Троячка».
- - Чи сподобалося вам
оповідання? Чим саме?
- -Чи вважаєте ви
фінал твору добрим?
- - Прочитайте
прикінцевий епізод оповідання. Яка художня деталь тут найвиразніша, звертає на
себе увагу, зворушує?
- -Які морально-етичні
уроки дає нам оповідання «Троячка»?
Метод «Незакінчене речення»
Прочитавши оповідання М. Рошка,
я
-
відчув(ла) як…;
-
подумав(ла)…;
-
зрозумів(ла)….
Підсумок уроку.
Учитель.
Характеристика головного героя оповідання «Троячка» - хлопчика Володьки дає нам
змогу зрозуміти авторське ставлення до цього персонажу та сформувати власне.
Робіть добро, будьте милосердними, вихованими, ввічливими. Бог буде любити вас
і допомагати в житті.
Зупинка 5 - «Щирість людського серця»
Складіть і розіграйте діалог на
тему «Вірю завжди в широчінь океану серця вразливого, серця людського» (Л.
Забашта).
VIII. Оцінювання. Рефлексація.
Домашнє завдання. Прочитати поему
В.Ґренджі-Донського «Червона
скала».
Немає коментарів:
Дописати коментар