6 клас

Урок літератури рідного краю у 6 класі

Тема: А. Дурунда «Ножик». Людина починається з добра.

Мета:

навчальна: познайомити учнів із життям і творчістю місцевого письменника    А. Дурунди, допомогти їм усвідомити ідейно-художній зміст оповідання «Ножик»;

розвивальна: розвивати уміння учнів творчо мислити, аргументувати власні думки, судження, вчити спостерігати, робити власні висновки;

виховна: виховувати почуття власної гідності, милосердя, співчуття як неодмінні риси гуманної поведінки.

Тип уроку: урок літератури рідного краю.

Обладнання: виставка творів А.Дурунди, учнівські ілюстрації, мультиплікаційна презентація.

Випереджувальні завдання: ознайомитися із життям і творчістю

А. Дурунди, прочитати оповідання «Ножик».

                   Я вірю, що птиці,

і люди, і квіти – усе на

землі для добра і краси.

                        Г. Коваль

Хід уроку

І. Організаційний момент

З’ясування емоційної готовності до уроку.

( На партах лежать заздалегідь заготовленні учителем різнокольорові  картки. Кожен учень вибирає той колір, що імпонує його настрою).

Учитель. Учні, я радію тому, що переважають яскраві, радісні кольори, адже і урок наш буде веселий і теплий.

      Прийом «Усмішка»

-         Усміхніться, учні, один одному і на душі у нас стане тепло. Коли усміхнутися перехожому – він усміхнеться у відповідь. Коли усміхнутися небу і сонцю – розійдуться хмари. Коли усміхнутися Всесвіту – станеться щось казкове. Усміхніться одне одному вустами, очима, серцями. Хай у ваших душах запанує добро і милосердя.

ІІ. Повідомлення теми і завдань уроку.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель. Дорогі учні! Сьогодні ми з вами здійснимо уявну подорож у велику країну Добра і Милосердя, звідки починалося босоноге дитинство малого пастуха Митрика, який є прототипом самого автора.

   Виховувався А. Дурунда у багатодітній обездоленій сім’ї. (Батько у молодості захворів і довгі роки був прикутий до ліжка). Діти, підрісши, пішли пастушити до чужих людей за шматок хліба. Всю жіночу і чоловічу роботу виконувала мати Андрія, яка несла на своїх плечах усі земні турботи.

Єдиною розрадою були для неї діти, яких виховала добрими, щирими, людяними. Зараз ми вирушаємо у село Рекіти і зупинимося біля старенької батьківської хати письменника.

IV. Сприйняття і усвідомлення навчального матеріалу.

1.     Виступи учнів -літературознавців.

1-ий учень – літературознавець. Ось старенька батьківська хатинка

А. Дурунди. Одне маленьке віконечко, вузькі двері. Одним боком притулилася хатина до потічка. З другого, боку хатини росте великий старий розлогий ясен – свідок щоденних клопотів матері Андрія. Тут у 1956 році народився Андрій Ілліч. Часто довгими осінніми і зимовими вечорами вона сідала в колі свої дітей і розповідала їм казки, співала пісні, вчила бути добрими, любити людей.

2-ий учень – літературознавець. Андрій ріс допитливим, любив читати твори Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки. Поетичний талант проявився в Андрія Ілліча, коли ще навчався у Лісковецькій восьмирічній школі. Почав писати і друкувати вірші у районній газеті, коли навчався у Голятинській середній школі.

3-ій учень – літературознавець. А потім навчання в Ужгородському державному університеті на філологічному факультеті. Армійські будні, журналістська робота.

Першою листівкою А. Дурунди була збірка «Не карай самотністю». У кожному оповіданні збірки – шматок долі самого автора.

4-ий учень – літературознавець. Згодом з’являється повість А. Дурунди «Невидимі пута», роман «Сльози Святої Марії». Та вершиною творчості        А. Ілліча став роман «Замах на Паганіні», за який удостоєний державної премії Богдана Лепкого, оповідання «У гостях», «Вовча напасть», «Ножик» та інші.

Учитель.  У своїх творах А. Дурунда утверджує високі моральні цінності нашого буття і розкриває важливі мотиви  - людської совісті і честі, екології  природи і душі. На сьогоднішньому уроці ми розглянемо оповідання «Ножик», в якому є шматочок гіркої долі самого автора.

2.     Робота над твором А. Дурунди «Ножик».

Метод «Карусель запитань і відповідей». Аналіз оповідання у формі бесіди за питаннями.
– З якою метою Кочергани вирішили подарувати Митрикові ножик? (Митрик повинен їм добре пастушити).

-                  –  Як цю новину сприйняв Митрик? (Не вірячи своїм очам, пастушок втупився поглядом в обличчя, газдині так, ніби на її лиці ось-ось мало зайти сонце).

-                  – Чому з таким хвилюванням сприйняв цю новину пастушок? (Митрик боявся, щоб хазяїни не передумали).

-                  – Що вимагали Кочергани від пастушка? (Добре пасти корову)

-                 – Про що подумав Митрик у ці хвилини? (Зачитати цитату від слів «Хіба я файно не скотарю? – зразу хотілося спитати їх. – Раненько виганяю худобу на толоку перший з усіх скотарів, шукаю трав’янисті, бур’янисті місця, не б’ю її, ситою приганяю додому, не запізно і не скоро, не гублю…Чого вони ще хочуть від мене? Ні, краще доглядати не зможу. Отож ножика мені, мабуть, не бачити, лише роздражнили…»).
      Учитель. Яку роль відіграв для скотаря ножик? (Зачитати цитату від слів «Це – багатство» до слів «А хлібну скибу розрізати, рожен з прута зробити – сало спекти…»).

 Ножик був найпершим скотарським слугою. Скотарю, який його мав, було значно більше уваги і честі від колег. Без ножика лише півскотар. Тому для Митрика ножик був голубою мрією.

-                 – Чому Вася Буркало не шкодував дати Митрикові покористуватися своїм ножем? (Митрик змушений був доглядати Буркалову маржину, коли той пускався у мандри із своїм героїчним псом Бертальдо  або йшов у сусіднє село купити собі пачку сигарет).

-                  – Які забаганки Василя змушений був виконувати Митрик за тимчасове користування його ножем? (Митрик виконував різні забаганки Васі: мекав, як коза, бекав, як вівця, гавкав як його поважний Бертальдо).

-                  – Як поводився у ці хвилини Вася? (Тоді Вася, схопившись за живіт, мов од великого болю, качався по землі й реготав. Сльози обливали його почервоніле від натуги лице, потім зупинявся і кликав Митрика, як худобину: «Косорько, Цуйко, (так звуть овець), подь сюди»,- і божевільний сміх новою хвилею накочувався на нього. Інколи Митрик залазив на верхівку найвищої смереки і там бекав або по – зозулячи кукав).

-                   – Чому Митрик мовчки зносив такі приниження з боку Васі? (Митрик мав право цілий день чи два користуватися ножиком).

-                  – Чим закінчилося Митрикове мекання? (Зачитати уривок від слів «До нас із заростей висунувся суворий бородань з палицею» до слів «Вечоріло, а я до одуріння мекав, знесилений, далеко від своєї худоби і ще дальше від села…»)       ( с. 141-142)

-                  – Як ви розцінюєте вчинок Василя? (Василь виявився підлою, брехливою, безжальною людиною. А це є гріхом.).

-                 – Чому Гафія зволікала з ножиком? (Зачитати уривок від слів «Наобіцяють, роздражнять, а потім – ні гу-гу» до слів «Нещасний мій любий татко».) (с. 144-145)

-         Нарешті Гафія дає Митрикові ножик, але з умовою повернути. 
         – Як цю радість сприйняв Митрик? (По дорозі Митрик тисячу і один раз оглянув ножик. Тримав його у руці так міцно, ніби він міг якимсь дивом ожити, вирватись і полетіти, як пташеня).

-                – Чому Митрик того ж дня не міг похвалитися Бурчику ножиком? (Гафія попросила Митрика розчистити Горбок і спалити хмиз). 
     (Зачитати уривок від слів «Гілляча з хазяйкою скоро зібрали в немалу кучу біля високої смереки і підпалиме» до слів «Раптом довкіл дерева неспокійно закружляли птахи»).

-               – Як Митрик рятує маленьких пташенят? (Митрик виліз на високу палаючу вогнем смереку, і коли вітер відігнав дим, між густим суччям побачив пташине гніздо! «Там пташенята! Загинуть!..» Митрик бере пташине гніздо з чотирма великоголовими неопереними ще істотками і, не відпочивши, виліз на інше дерево і примостив пташину хатчину).

-              –  Що керувало хлопчиком у ці хвилини? (Митрик пригадав заповітні слова діда Олекси: «За кожне вчинене добро чи підлість  доля відповідно віддячить челяднику».)

-                 – Що сталося із ножиком? (Ратуючи пташенят, Митрик загубив ножик. Шукала Гафія, шукав Митрик, землю здираючи, сльозами вогонь гасячи, але дарма).

-                  – Як повелася Гафія? (Сердита після довгих шукань сказала: «Знав згубити, знай знайти»).

Метод «Коло ідей»

Учитель.

-          - Що вас найбільше схвилювало, запам’яталося в оповіданні «Ножик»? Орієнтовні відповіді
     Учень. Нас найбільше схвилювала доля пастушка Митрика. Омріяний ножик пастушок раптом губить, рятуючи життя пташенятам.

-        Учень. Митрик, на мою думку, дуже сміливий ризикуючи життям, кинувся у вогонь, щоб рятувати пташиних діток.

-         Учень. Митрикова душа багата на добро і милосердя.

-         Учень. Ми співчуваємо Митрикові. Рятуючи пташенят, він загубив дорогоцінну річ – ножик.

-        Учень. Митрик зробив найкрасивіший вчинок.
       Метод «Прес»

Учитель. А що ви, учні вважаєте найкрасивішим?

Орієнтовні відповіді

Найкрасивіше – це коли люди роблять один одному добро.

Найкрасивіше – це коли ми врятуємо життя тварині чи пташині.

Найкрасивіше – це коли ти допоможеш стареньким людям у важку хвилину.

Найкрасивіше – це коли допоможеш товаришеві, не чекаючи за це винагороди.

Найкрасивіше – це коли ми дотримуємося законів Біблії.

Учитель. Отже, дітки, душа маленького Митрика найкрасивіша, а сердечко Митрика багате на добро і милосердя.

Найвища мудрість – бути добрим. Доброта і чуйність, справедливість і щиросердність уміння розділити чужий біль, підтримати у важку хвилину, розрадити в горі і біді – це завжди було в характері українського народу.
Метод «Мікрофон»

-            - Як ви оцінюєте ставлення Васі Бурчика до Митрика? (Вася із заможньої родини і тому до босоногого Митрика в полатаних штаненятах ставиться зверхньо і безжально. Вася любив покепкувати над Митриком, заставляючи його побути в ролі вівці і бекати, чи кози щоб мекати. Від Митрикового мекання і бекання Вася мав насолоду і реготався до сліз, аж брався за живіт. Він хитрий, брехливий. Вася бездушно повівся з чоловіком, який шукав свої кози. Отже, душа у Васі некрасива «А що про душу сказано в Біблії?»

Міні – дискусія «А що таке душа?»

Учень читає поезію.

Душа – загартована пташка,

Махне враз крилом, полетить,

Пізнати її досить важко,

Найважче в ній двері відкрить,

Побачити справжнє обличчя,

Пізнати красу і добро.

Проживши віки і сторіччя,

І всьому ми бачимо зло.

Найважче добро нам пізнати,

На поміч прийти повсякчас,

В житті треба сенсу шукати,

І душу впізнаєш ти враз.

Учитель.

-         Людина, прийшовши на світ, повинна робити добро.

(Декламація під музичний супровід.)

Сказав мудрець:

Живи, добро звершай!

Та нагород за це не вимагай.

Лише в добро і в правду віра

Людину відрізняє від мавпи і від звіра.

Хай оживає істинна стара –

Людина починається з добра.

Робота з «Деревом мудрості»

Прикрасьте «Дерево мудрості» аркушами, на яких написані ваші роздуми про те, що потрібно зробити, щоб людство стало добрішим, у світі запанувала любов і злагода.

(Учні прикріплюють листочки на плакат «Дерево мудрості»).

Дерево мудрості.

(Вислови учнів)

 Робота в групах «Психологів»

Характеристика образів оповідання «Ножик». Складання інформаційного грона.

Клас ділиться на дві групи. Учні І групи визначають риси характеру Митрика, учні другої групи – Василя.

                                                             Чутливий

                                                             Щирий

Митрик                                                Веселий

                                                             Пустотливий

                                                             Кмітливий

                                                             Відповідальний

                                                             Добрий

                                                             Милосердний

                                                             Веселий

                                                             Пустотливий

Василь                                                 Безжальний

                                                             Брехливий

                                                             Хитрий

                                                             Бездушний

 Робота з епіграфом.

Учитель. Прочитаймо, учні, ще раз епіграфом до уроку. Вдумаймося у кожен рядочок поезії і скажіть, які моральні цінності людини розкриваються у цих рядочках.

 Метод «Ланцюжок запитань і відповідей»

-         - Які вчинки вважаються лихими, поганими?

-         - Як ви розумієте поняття жорстокість?

-         - Чи доводилось вам зустрічатися із жорстокими людьми?

-         - Що таке зло?

-         - Чи згідні ви з думкою, що жорстокість є гріхом?

-         -  Чи є Василь Бурчик гріховною людиною?

Метод «Асоціативна павутина» «Що таке зло?»

          Зло                                                  Все погане, недобре

                                                                  Нещастя

                                                                  Горе, лихо

                                                                 Жорстокість

Метод «Мікрофон «Мій друг – …»

Характеристика сюжету оповідання «Ножик»

Елементи сюжету	Епізоди твору
Експозиція	Знайомство з Митриком-пастушком.
Зав'язка	Хазяйка пообіцяла Митрикові купити  ножик.
Розвиток дії	Василь Бурчик дає Митрикові користуватися своїм ножем. Пастушок зазнає всіляких принижень з боку товариша. Нарешті новий ножик у руках Митрика.
Кульмінація	Гафія з Митриком спалюють старий хмиз.Раптом зайнялася стара ялина. Закричали, закружляли птахи. Митрик здогадався: там, певно, пташине гніздо, і кидається у вогонь.
Розв'язка	Рятуючи пташенят, загубив ножик – найдорожчу для нього річ.

Метод «Незакінчене речення»
    Учитель. Хто готовий продовжити речення: « Я щасливий, тому що…» ( маю щирого друга; маю вірних друзів; маю справжнього, надійного друга; мій друг завжди прийде на допомогу у скрутну хвилину; мій друг мене ніколи не підведе, друг допоможе у біді, маю вірного товариша; маю кількох друзів).

(Учні виконують пісню «Справжній друг», музика Б. Савельєва, 
сл. М. Пляцковецького)

Учитель. А які ви знаєте прислів’я про дружбу? (Дружба дорожча, ніж золото, «Дружба все переможе», «Маєш друга – бережи, не маєш – знайди»)

Учитель. Діти, мабуть кожен із вас має друга, а може, хто і не одного, а кількох. А хто не має, обов’язково матиме. Добре, що у людини є надійний друг, але пам’ятайте, якщо ви хочете мати надійного, доброго, щирого, чесного друга, то й самі повинні бути такими. Бажаю вам знати справжніх друзів.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Метод «Коло ідей» «Яку людину ви вважаєте доброю?»

Учитель. Справді, дітки, добра, людина прихильно і з любов’ю ставиться не тільки до людей, а й до рослинного і тваринного світу. Коли любов до природи керувала Митриком, коли він кидається у вогонь, рятуючи пташенят. Ми захоплюємося сміливістю, людською добротою малого пастуха. Всі ми – частина живої природи. Тому добра людина не образить і не принизить, не завдасть болю нікому в цьому світі, допоможе у скрутну хвилину.

Поетична хвилина

Учитель.

                                Запам’ятай, моя дитино з юних літ

                              На все життя, щоб знала, як прожити

                                   Людина для добра приходить в світ,

                                   Й покликана завжди добро творити,

                                      Нелегко це, щоб хто не говорив.

                                    Й не кожному зробити це вдається,

                                    Бо в світі стільки смертних є гріхів,

                                   Що доброта не завжди йде до серця.

                                           Та ти людина і тому учись

                                    Добро творити, людям співчувати.

                                     До цього світу пильно придивись,

                                     Зліт помислам навчися лад давати.

                                      Йди з добротою – це собі затям,

                                    Із ласкою, прихильністю, привітно.

                                   Й не розлучайся з добрим почуттям.

                                   Хай доброта в душі суцвіттям квітне.

VI. Підсумок уроку. Рефлексія.

VII. Домашнє завдання. Прочитати  оповідання А. Дурунди «У  гостях».