Розробки уроків

М.І.Галащук

         Вивчення дієслова в 7 класі на основі усної народної творчості: Методична розробка. - Міжгір"я, 2018, - Кількість сторінок - 90

         Пропоную молодим вчителям української мови і літератури для практичного використання

        

                                                                                                     

        

Урок №1.

      Тема. Дієслово як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Особливі форми дієслова(загальне значення).

   Мета: поглибити знання учнів про дієслово як частину мови, його морфологічні ознаки та синтаксичну роль у реченні; ознайомити їх із особовими формами дієслова; формувати уміння учнів розрізняти дієслово та дієслівні форми дієприкметник та дієприслівник. Донести до школярів відомості про калину як національний символ, опоетизований в усній народній творчості й художній літературі, розповісти про практичне її використання нашими предками, отже, поповнити учнівські знання про минуле нашого народу, його звичаї та традиції.

         Обладнання: таблиця, інтерактивна дошка, ілюстрований матеріал, картки для індивідуальної роботи, презентація, карта подорожі.

         Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

         Епіграф:

         "Без верби і калини немає України"

                                     (Народна творчість)

Хід уроку

         І Організаційний момент

        Учитель. Доброго дня, мої любі діти! Рада знову бачити вас. Погляньте один одному у вічі, усміхніться, візьміться за руки, відчуйте підтримку один одного і тепло долонь.
         Щира посмішка та тепло долонь - найкращий захист від хвилювання. Щоб відпустити тривогу, давайте полинемо у наш куточок спокою, де на лісовій галявині горить на сонці червоний кущ калини, який приваблює зір кожного прохожого.

         ІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

         ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

   (Звучить мелодія народної пісні «При долині кущ калини»).

Учитель. Вивчаючи тему "Дієслово як частина мови", сьогодні ви, учні, поглибите свої знання про морфологічні ознаки та синтаксичну роль дієслова. Одноразово збагатите своє мовлення народним фольклором про образ-символ калину "Без верби і калини нема України", - каже образне народне слово.

         Росте калина по тісних лісах, в гаях і дібровах. на схилах, на узліссях і лісових галявинах, її й біля хати садять. Калина коло хати - здавна найперша ознака оселі українця. Існував гарний звичай, який, на жаль, вже починають забувати. Біля щойно зведених осель на примітному місці в першу чергу висаджують калину. Калина - символ надійного життєвого опертя, родинного благополуччя й достатку.

         ІV Сприймання і усвідомлення учнями нового матеріалу.

         Сьогодні, учні, ми вирушаємо в уявну подорож "Зустріч з калинною".

         (На дошці карта з вказаними зупинками).

         На кожній зупинці ви одержуватимете граматичне завдання. Виконавши завдання, матимете змогу продовжити подорож (кожне завдання оцінюється балами). Отже, вирушаємо в подорож! Всі уважно слухайте завдання. (Клас поділено на команди "Калина" і "Вербичка")

    Зупинка "Творча".Із прислів’їв, записаних на дошці, команда "Калина" виписує дієслова, що означають дію. Команда "Вербичка" - дієслова, що означають стан.

         1. Весною зелений вінок одягла,

         А потім той цвіт

         На червоне намисто міняє.

         Як вона зветься? Хто відгадає? (Калина).

         2. Любуйся калиною коли цвіте, а дитиною - коли росте.

         3. Похолодало, риба не ловиться, калина у цвіт убирається.

         Обидві команди відповідають на запитання:

         - Яка частина мови називається дієсловом?

         - Що означає дієслово? На які питання відповідає?

         - Як змінюється дієслово? Відповідь проілюструйте прикладами.

         - Що ви дізналися в попередніх класах про дієслово?

         Робота з підручником.

      Розгляньте таблицю на сторінці 17 . Запам’ятайте форми дієслова, їх значення й граматичні ознаки. Розкажіть за таблицею про кожну форму дієслова.

     Учитель. Обидві команди добре впорались із завданням. Тепер ми вирушаємо до зупинки "Кмітливих".

         Міні-диктант.

         Стоїть півень над водою з червоною головою. У лісі-пралісі почервонілі хустки висять. У вінку червонолистім червоніє намисто, видивляється у воду на свою червону вроду.

         Відгадати загадки.

Запитання до команди "Калина"

    - Якими членами речення виступають спільнокореневі  слова червоною, почервонілі, червоніють.?

        - На які питання вони відповідають?

        - Схарактеризуйте за таблицею (с.17) форми дієслова.

         Запитання до команди "Вербичка"

    - Якою частиною мови є дієслово червоніє? Назвіть граматичні ознаки дієслова.
   - Якою частиною мови є слово червоною? Назвіть граматичні форми прикметника.

    - Які ознаки прикметника, дієслова має слово почервонілі? Формою якої частини мови воно є?

         - Які ознаки дієслова і прислівника має слово почервонівши?

         Учитель. Слово почервонілі вказує на ознаку предмета за дією.

         Команда "Калина" дає визначення дієприкметника.

         Дієприкметник - особлива форма дієслова, що вказує на ознаку предмета за дією і відповідає на питання: який? яка? яке?

         Команда "Вербичка" дає визначення дієприслівника.

Дієприслівник - особлива форма дієслова, яка означає додаткову дію, має ознаки дієслова і прислівника, відповідає на питання: що роблячи? що зробивши?

         Учитель. Не слід змішувати дієслова з іменниками-назвами дій.

Дієслова в українській мові мають  три часи: минулий, теперішній і майбутній. У теперішньому і майбутньому часі дієслова змінюються за особами й числами, минулому - за родами.

         Зараз ми вирушаємо до зупинки "Знавці фольклору"

         Учитель. Калина - це символ рідної хати. У розлуці з цими неоціненними вартостями тужимо, згадуємо калину, і вона співпереживає разом з нами. Калина постає в уяві здатною чути, бачити, думати, говорити. Калина - також символ красивої дівчини.

         Конкурс на кращу легенду про калину. Учні по черзі розповідають почуті легенди про калину. Учасники команди "Калина" виписують дієслова і визначають постійні й змінні ознаки. Учасники команди "Вербичка" виписують дієслова, що означають дію.

         Перший учень. У легенді "Дівочий ліс" розповідається про мужню і сміливу Маринку. Завела вона турків-бусурманів у непрохідні нетрі.Там вона і загинула. Султан-турок стяв дівчині голову. Заструменіла гаряча кров. І де та крівця на камінь впала - калиною стала.

         Другий учень. Існує ще така пісенна легенда про походження рослини. Утік козак зі своєю милою, та ніде не міг звінчатися, і обернувся він терном у полі, а дівчина - калиною.

         Гра "Спіймай дієслово"

         Учитель читає пісню, а учасники обох команд долонями "ловлять" (плещуть) дієслова і визначаютьїх морфологічні ознаки.

         Вийшла синова мати того терену рвати,

         Дівчинина мати калини ламати.

         "Се ж не терночок - це ж мій синочок!" -

         "Се ж не калина - се ж моя дитина!".

         Команда "Калина" визначає граматичні ознаки іменника «калина». Команда "Вербичка" - граматичні ознаки іменника «терен».

         Гра "Хто швидше ?".

         Списати з дошки речення. Визначити, якими головними членами речення виступають дієслова.

         Ой у лузі при дорозі

         Зацвіла калина...

         Виряджала в доріженьку

         Мати свого сина.

         Команда "Калина" робить фонетичний аналіз слова доріженьку, команда "Вербичка" - слова виряджала.

         Учитель.

         Висновок: дієслово в реченні найчастіше буває присудком і узгоджується з підметом (має те саме число, а в минулому часі однини і той самий рід).

         Найчастіше з калиною у цвіту порівнюють дівчину. І взагалі, калина як символ - це красива дівчина. У багатьох піснях дівчина порівнюється з калиною. Як дуб - парубок, так калина у піснях - дівчина.

         Лінгвістична гра "Прибери деревце"

         Лінгвістична розминка. На малюнку калина. Записати 1-2 відомі учням коломийки про калину. Команда "Калина" утворює від дієслів дієприкметники (можливі варіанти).

Зрубав хлопець калиноньку - та зробив сопілку,

ЇЇ голос калиновий причарував дівку.

         Команда "Вербичка" утворює від дієслів дієприслівники.

Сопілочко калинова, мала та тоненька,

Чую тебе з полонини, така-сь голосненька.

   Учитель. Образи-символи часто зустрічаємо у творчості українських письменників. Відлуння народних пісень зустрічаємо у вірші Лесі Українки.

         Чия то могила в полі при дорозі,

         Що над нею калинонька цвіте на морозі,

         що на тій калині листя кучеряве,

         А між цвітом білесеньким ягідки криваві.

         А зараз ми вирушим на зупинку "Літературну"

Конкурс на кращого читця вірша, де оспівано образ-символ калини.

         Перший учень. У поезії  «Тече вода з-під явора» Т. Шевченка зустрічаємо образ-символ червоної калини:

         Тече вода з-під явора

         Яром на долину,

         Пишається над водою

         Червона калина.

         Зацвіла в долині

         Червона калина,

         Ніби засміялась

         Дівчина-дитина.

         Другий учень. Образ червоної калини зустрічаємо і в поезії І.Франка "Червона калино, чого в лузі гнешся?"

         Червона калино, чого в лузі гнешся?

         Чого в лузі гнешся?

         Чи світла не любиш, до сонця не пнешся?

         До сонця не пнешся?

         Третій учень. У поезії М.Рильського:

         "Частувала дівчинонька

         Юнака,

         А ягода-калинонька

         Ой гірка!"

         Четвертий учень. Образ калини зустрічаємо і в поезії І. Драча:

         Читання учнем вірша "Калина"

         Та знаю: мене колисала калина

         В краю калиновім тонкими руками,

         І кров калинова, як пісня єдина,

         Горить в моїм серці гіркими зірками.

         V Закріплення вивченого матеріалу

Метод "Мікрофон"

- Яка самостійна частина мови називається дієсловом?

- Що нового ви дізналися про дієслово?

- Назвати особливі форми дієслова.

         Оцінювання.

         Домашнє завдання: параграф №3, вправа №37

           Урок №2.

   Тема уроку. Форми дієслова: неозначена форма, особові форми; дієприкметник; дієприслівник, безособові форми на -но, -то.

         Мета: ознайомити учнів із формами дієслова, формувати вміння вирізняти особливі форми дієслова у реченні, вчити доречно їх використовувати у власному мовленні, збагачувати словниковий запас; удосконалювати культуру усного і писемного мовлення; виховувати любов і повагу до українських народних звичаїв, збагатити знання учнів про рушник, як невід'ємну частину нашого побуту.

         Обладнання: підручник, таблиця, картки, вишитий рушник, презентація.

Хід уроку

         І Організаційний момент

         Учитель. Сьогодні, учні, у нас незвичайний урок. Проведемо його у формі гри. Для цього клас поділено на дві команди і дамо їм назви. Отже, назвіть свої команди.

         - Команда 1 - "Козаки".

         - Команда 2 - "Козачки".

         Кожна гра має свої правила. У  нас вони  дуже прості. Змагання включає кілька етапів, під час проходження яких ви будете одержувати бали:

-за правильність відповіді;
- за швидкість;

         Звичайно, будуть і зніматися бали:
        - за підказку;
        - за невміння себе поводити.

         Гру оцінюватимемо за допомогою жетонів: червоний (призовий) - +3, жовтий (штрафний) - 3 бали.

         ІІ Оголошення теми уроку.

         ІІІ Актуалізація опорних знань учнів.

         Інтерактивна вправа. Метод "Мікрофон".

         - Що таке дієслово?

         - Які основні форми має дієслово?

         - Які форми дієслова є незмінними?

         - На які питання відповідає неозначена форма дієслова?

         - Які граматичні категорії можуть мати дієслова?

         - Яким членом речення найчастіше виступає дієслово?

         - Яким членом речення може бути дієслово в неозначеній формі?

         - Пригадайте, які є особові займенники?

         ІV  Мотивація навчальної діяльності учнів.

         Учитель. На сьогоднішньому уроці ми учні ознайомимося з особливими формами дієслова: а) незмінними; б) змінними, одноразово ви збагатите свої знання про український оберіг - рушник, як невід'ємну частину нашого побуту. З давніх-давен рушники оспівували у піснях, віршах, складали про них легенди. Діти, у вас на партах чудо-рушники, вишиті вашими матерями і сестричками. Ви, мабуть, звернули увагу на чудові вишивки. На рушниках вишивали долю нашого народу. На ньому можна було побачити і радість, і скруту, і журбу. Вишивали їх червоними і чорними нитками. А скажіть мені, що означає червоний колір? А чорний? (Відповіді учнів).

         Вишиті рушники створюють затишок, зміцнюють родину.

         На найдавніших рушниках є геометричні фігури-лінії, круги, ромби, які символізують сонце, зорі, землю, воду. Пізніше на рушниках вишивали рослини: калину, ромашку, мак, барвінок, колоски пшениці, а доповнювали рослинні орнаменти зображенням птахів: голубів, лебедів, півнів. У нас на Верховині найчастіше вишивають рушники різнокольоровими нитками і називають їх "ручниками".

         З давніх-давен рушники оспівували у піснях, віршах, складали про них легенди, прислів'я, приказки.

         V Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

         1. Звучить "Пісня про рушник".

         Учасники "Козаки" виписують дієслова, які відповідають на питання що робити? Учасники команди "Козачки" - дієслова, які відповідають на питання що зробити?

         2. Робота з таблицею "Форми дієслова".

         Розгляньте таблицю, розкажіть за нею:

      а) які форми дієслова незмінні;

      б) які форми можуть змінюватися за часами і особами; які форми вживаються у реченні тільки в ролі присудка.

   3. Учасники команди "Козаки" повинні вибрати серед поданих дієслів  дієприкметники, а учасники команди "Козачки" - дієприслівники.

         Вишитий, подарований, мережаний, роздумовуючи, кажучи, намальований, записати, почервонілий, зрадівши, оглядаючи, сяючий, зберігши, подарувавши.

         Гра "Хто швидше".

         Розподіліть дієслова на п'ять груп залежно від їхньої форми й запишіть. Усно доберіть до кожної групи по два власних приклади:

         радіючи, співаючи, їхати, зеленіє, нагороджений. збережений, перекрито, підписано, відчинено, прочитавши, намалювавши, намальований, сказати, сказаний, відчинити, відчинено.

         5. Робота з текстом.

    І. Прочитайте текст. Доведіть, що це текст. Визначте його стиль і тип мовлення.

         Легенда про рушник

      Було це дуже давно, коли зародилися кришталеві сльози-намистинки, що росою в народі звуться, коли пташки до сонечка літали та щоранку тією росою вмивалися.
        Жила тоді в одному селі мати і мала вона трьох синів-красенів. Працьовиті були вони, і тому люди їх поважали. Хлопці не вміли вишивати, як їх ненька. Сядуть біля неї, коли з усім упораються, та й кажуть:
     - Ви, матусенько, шийте та вишивайте та пісню співайте, а ми подивимось, як народжуються у ваших руках квіти та птахи.
        Горнулася мати до синів і такі мудрі слова їм говорила:
    - Долю я вам кожному вишию, а пам'ять про себе в рушниках залишу, то ж  бережіть їх.
     Багато вишила мати за своє  життя рушників, і всі між синами розділила. Даруючи, навчала:
   - Сини мої, мої голуби! Пам'ятайте навік прохання своєї неньки. Куди б не їхали, куди б не йшли, а рушник в дорогу беріть. Хліб у нього загортайте та людей пригощайте. Хліб на рушнику життя величає, здоров'я береже.
    Та життя людини швидко минає. Померла старенька мати. Осиротіли сини. Поховали свою неньку, а на могилі рушник білий прослали, щоб вітер порох на неї не трусив.
    Правду кажуть, чи ні, та чутка про те диво й до нині ходить. Переповідають, що на тому рушникові квіти через три дні розцвіли.  Хто вишив їх, ніхто не знає. Лише вітер про те розповідає і просить вишити рушник на згадку.

     Учасники команди "Козаки" виписують з легенди особові дієслова теперішнього часу; добирають синонім до дієслова горнулася, учасники команди "Козачки" - особові дієслова у минулому часі і добирають синонім до слова розділила.

         Вибірковий диктант

         Виписати особові форми дієслова і виділити закінчення.

     Учасники команди "Козаки" змінюють дієслово загортають за особами в однині і множині, виділяють особові закінчення.

         Учасники команда "Козачки" - змінюють дієслово проводжають в однині й множині, виділяють особові закінчення.

         Немовля загортають у рушник,

         Нареченим під ноги встеляють,

         І в далеку дорогу дітей

         Рушниками батьки проводжають.

         Найдорожчих і званих гостей,

         Яких щиро у гості чекають,

         З хлібом-сіллю на рушнику

         В нашім краї завжди зустрічають.

         Лінгвістична розминка

         Поставте, де треба, пропущені розділові знаки. Підкресліть особові дієслова як члени речення. Визначте особу цих дієслів.

         З червня 2015 року у Києві створили найбільший у світі рушник. Студенти інституту декоративно- прикладного мистецтва розробили ескізи і нанесли їх на білу тканину, створюючи Дерево Життя.

  Учасники команди "Козаки" визначають граматичні категорії дієприслівника створюючи, команда "Козачки" - граматичні категорії іменника рушник

         - Як ви, учні, думаєте, чому рушники мають прямокутну видовжену форму? (Видовжені прямокутники рушників за формою нагадують поля, дороги. Засіяні зерном орнаментів, вони ,певною мірою, і є символами ланів і доріг).

         Гра "Чарівний клубок".

    - Учасники команд "Козаки"і "Козачки складають речення із словом рушник. Зробити синтаксичний розбір речення.

         Учитель. Цікаво знати, ще до початку АТО на Донбасі мирно і щасливо жили люди. 10 липня 2012 року 45-ти метровий український рушник намалювали у Луганську.

         ІV Закріплення вивченого матеріалу.

         Виписати із тексту усі наявні дієслівні форми.

         "Хай стелиться вам доля рушниками!" - кажуть, бажаючи людям щастя і добра. Вишитий рушник можна порівняти хіба що з піснею. Майже в кожній, навіть найбіднішій оселі завжди на видному місці висіло декілька видів рушників. До речі, удвічі більше було господарських. "Утирач" використовували для рук і обличчя, "стирак" - для посуду, стола і лав, "божник" - для облямування дорогих ікон. Окремо зберігаються ритуальні рушники. Плечові, призначалися для сватів, весільні - для різноманітних весільних обрядів. Дуже гарно, коли при оформленні шлюбу молоді ставали на рушник.

         Учитель. А на прощання хочеться сказати:

         Шануйте, друзі, рушники,

         Квітчайте ними свою хату,

         То обереги від біди,

         Ті, що дала вам рідна мати.

         Записати транскрипцію слова щастя, любові ("Козаки").

     Від прикметника рідна утворити вищий і найвищий ступені порівняння прикметників ("Козачки").

         Лінгвістична гра "Пізнайко"

         Подані дієслова записати в неозначеній формі.

     Не знаю. складаю, снися, нападають, здобуду, накинемо, засміймося, говоріть, братиму.

         VІІ Підсумок уроку.

         1. Оцінювання команд "Козаки" і "Козачки".

         Рефлексійно-оцінювальний етап.

         Метод "Незакінчене речення". (Учні на картках дописують речення).

         - Сьогодні я дізнався...

         - Я навчився ....

         - Я усвідомив...

         VІІІ Домашнє завдання: пар. №4-5. Написати есе «Матусині рушники».

        

        

        

         Урок №3

         Тема. Написання не з дієсловами.

         Мета: закріпити знання учнів про дієслово як частину мови; допомогти засвоєнню орфографічних норм написання не з дієсловами та іншими частинами мови, формувати навики складання речень за єдиною темою висловлювань. Донести до школярів відомості про вербу як національний символ, опоетизований в усній народній творчості й художній літературі; розповісти про практичні її використання нашими предками, поповнити знання учнів народним фольклором про вербу.

       Обладнання: таблиця "Написання не з дієсловами", підручник, дидактичний матеріал, учнівські малюнки.

         Тип уроку: урок осмислення нових знань.

         Епіграф:

Де вода, там і верба, а де верба, там і вода

                               Народна творчість

Хід уроку

         І Організаційний момент

         ІІ Повідомлення теми, мети та завдання уроку

         ІІІ Мотивація теми і мети уроку

        На сьогоднішньому уроці, учні, розглянемо тему "Правопис не з дієсловами" і поведемо мову про вживання верби у народному фольклорі. Верба - здавна одна з найпоширеніших дерев на Україні, одне з найулюбленіших дерев у народі. Народна мудрість давно зауважила: де ростуть верби, там чисті джерела води. Недарма вербові прутики на сьогодні є надійним засобом для шукачів джерел води.

         ІІ Актуалізація опорних знань учнів.

         1. Вибірковий диктант

 Виписати дієслова, назвати звертання

         Не стій, вербо, над водою

         Рано-рано.

         Не стій, вербо, над водою

         Та  ранесенько.

         Розвий, вербо, сімсот квіток

         Та гарнесенько!

         Хто ж тобі, вербо, кучері звив?

         Хто ж тобі, вербо, кучері підмив?

         Ізвив кучері буйний вітер,

         Підмила корінь бистра вода.

         Учитель. Нерідко верба символізує повноту життя, довголіття. Вербові гілки вивішували на воротах дому, вважаючи, що вони мають магічну силу відганяти злих духів.

         Запитання:

         - Як ви розумієте вислів «кучері звив»?

      - Назвати в пісні слова, вжиті в переносному значенні. Як називаються ці слова в художньому творі?

         - Виписаним дієсловам надайте неозначеної форми.

       ІІІ Актуалізація опорних знань про правопис не з різними (вже вивченими) частинами мови (фронтально).

    - В якій ролі може виступати не в нашому мовленні? (в ролі частки і префікса).

   - Які зміни відбуваються зі словами, коли до нього додається префікс не-? (Воно стає антонімом до твірного слова).

  - Чи впливає частка не на зміну лексичного значення слова? (Ні, вона є запереченням того, що названо словом).

  - Які загальні правила написання не з різними частинами мови ви можете визначити, спираючись на подані приклади:

         а) не зло, а добро; не глибокий, а мілкий
         б) невисокий, неволя, неправда, недобрий.

         2. Самостійне опрацювання теми за підручником.

         Запитання за змістом вивченого.

     - Що спільного й відмінного з іншими частинами мови є в написанні не з дієсловами?

         Наведіть приклади.

         - Як ви напишете слова недобачити, недочувати, не доганяти?

         3. Спишіть з дошки прислів'я, розкрийте дужки, поясніть написання не.

(Не)спитавши броду, (не) лізь у воду. Дівка, як верба: її (не) поливай, а вона росте. Сук - (не) верба. Де (не) повернися, золоті верби ростуть.

         Учитель. Верба над ставом - традиційна прикмета. "Де срібліє вербиця, там здорова водиця". Верба - природній фільтр усяких домішок. У річці воду для пиття також брали під вербою. А де копали колодязі, на дно клали вербову невеличку дощечку, завбільшки в долоню. Це дезинфікує воду, поліпшує смакові якості води, надаючи їй вербового духу. У сухій вербі, гадали в народі, нечисті водяться. Уберегти дерево від висихання закликає купальська пісня "Не стій, вербо, над водою".

         Лінгвістична гра "Спіймай дієслово". Учитель читає купальську пісню, учні "ловлять" дієслово з не окремо (плещуть).

         Ой не стій, вербо, над водою,

         Да не пускай гілля по Дунаю,

         Ой Дунай-море розливає

         У верби корінь підмиває.

         Не стій, вербо, над водою,

         Бо холодна вода під тобою.

         ... Я садила вербу, я вже поливала, -

         Не приймається -

         Чекає мати сина - не вертається.

         Учитель. Здавна уславлені в народі й вербові вироби. Колись із цієї деревини виготовляли легкі та надійні вербові човни, олійниці, корита. З білої верби виготовляли кобзи та бандури. З вербових дощок робили вулики, майстрували дерев'яні ложки. Вербові гілки втикали в стелі хат, хлівів. Це, мовляв, оберігає худобу від біди.

         5. Словниковий диктант

         Неславити, нездужати, недочувати, неволити, нехтувати, ненавидіти, не був, не просили, незчутися, непокоїтися, недосолити, недоїдати.

         Контроль засвоєних знань. Робота  в групах

         - Запишіть дієслова, що пишуться із не разом.(І група)
         - Сформулювати правила написання не з дієсловами.(ІІ група)

         Оцінювання.

         Домашнє завдання: скласти зв'язний текст із 6-7 речень на тему "Де срібліє вербиця...", параграф №6.

Урок №4

         Тема. Вид дієслова.

         Мета: дати учням поняття про категорію виду як одну з найхарактерніших особливостей дієслова, удосконалювати вміння учнів визначати вид дієслова та збагатити знання учнів народним фольклором про мак. Виховувати в учнів бережливе ставлення до природи.

     Обладнання: таблиця "Види дієслова», підручник, картки для індивідуальної роботи.

         Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

         Епіграф:

         Нема цвіту пишнішого, як маківочка,

Нема роду милішого, як матіночка.

                          (Народна творчість)

Хід уроку

         І Організаційний момент

         ІІ Повідомлення теми, мети і завдання уроку.

         ІІІ Мотивація навчальної діяльності школярів.

         Учитель. Учні, на сьогоднішньому уроці ви навчитесь визначати вид дієслова і збагатите свої знання народним фольклором про рослину мак, красу якої описували, опоетизували українські письменники. Мак оспіваний і  в хорових піснях та ігрових веснянках, а також у народних коломийках.

         Неповторна краса - рідкісне видовище природи, коли мак цвіте. Як і на городі коло хати, а ще пишніше, ще більш вражаюче, коли на узгірках, десь серед зела пшеничного, купочками, що порозбігалися, цвіте мак-самосів.

         ІV Актуалізація опорних знань учнів.

         1. Перевірка домашньої вправи.

    2. Спишіть з дошки прислів’я. Виділіть орфограму не з дієсловами. Підкресліть неозначену форму дієслова. Розкрийте зміст прислів'я.

         Не / брудни криниці, бо схочеш водиці. Не/ будь упертим, а будь одвертим. Не / відкладай на завтра того, що можеш зробити сьогодні. Не / вчи вченого їсти хліба печеного.

         2. Вибірково-розподільний диктант.

         Виписати з пісні дієслова і визначити вид.

         Ой з могили видно всі долини -

         Сизокрилий орел пролітає:

         Стоїть військо славне запорізьке -

         А як мак процвітає.

         Ой по горах сніги біліють,

         По долинах уже цвітуть маки.

         То ж не маки, то наші козаки,

         А козаки усе новобранці.

         Пояснити написання слів сизокрилий, запорізьке. Дібрати спільнокореневі слова до дієслова пролітає, виділити префікс.

         V Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

         1. Порівняйте дієслова. Поставте до них запитання. Які дієслова означають завершену дію, а які - незавершену. Відповідь аргументуйте.

         Цвісти - розцвісти, рости - вирости, рвати - зірвати

         2. Опрацювання таблиці "Вид дієслів".

    3. Робота з підручником. (1) пар. 7; Вправа №68 (усно), вправа №73 (письмово).

         4. Робота з сигнальними картками. Лінгвістичний турнір.

         Учитель читає народну чумацьку пісню "Ой по горах сніги лежать", де чумаки порівнюються з макими. Учні сигнальними картками показують вид.

         Ой по горах сніги лежать,

         По долинах води стоять,

         А по шляхах маки цвітуть -

         З Криму йдуть, рибу везуть.

        Учитель. Мак відомий з сивої давнини. Різні версії існують про походження рослини. То мак виникає із крові убитої людини, то з крові дракона. Вважалося, що квітка маку постала як символ поєдинку любові й ненависті. Чорна серцевина-ненависть. Ще здавна помітили, що мак навіює сон. У народі побутували легенди, перекази про те, як українські дівчата-полонянки обпоювали маковим напоєм ординців,  ті засинали, а полонянки рятувалися.

    5. Римовий ярмарок. (Складання рим у коломийці про мак за опорними рядками).

Червоного маку, посію я грядку маку,

Легіник на дяку упав ми- ся в Новоселиці.

         Визначити вид дієслів.

         (Посію я грядку маку, червоного маку,

         Упав ми-ся в Новоселиці легіник на дяку).

         Учитель. Зерно маку вважалося своєрідним делікатесом в українських селян. Пекли, наприклад, пампушки з маком, медові маківники-коржики. Освяченим маком обсипали будинок чи навіть обійстя, коли підозрювали, що покійники ходять. Вважали, що злі духи бояться маку-самосійки. І поки злий дух не визбирає маку усього до зернини - до хати не підступить. А скільки гарних загадок складено про рослину, красиву квітку, повну маківку.

         6.  Лінгвістична гра "Який вид?"

        Учитель читає загадки, учні сигнальними картками визначають вид дієслова.

         Стоїть півень на току в червоному ковпаку.

         Стоїть пані в червоному сарафані,

         Вітер війне, то й лист опаде.

         Чернець-молодець у землю пішов,

         Червону шапочку знайшов і на верх вийшов.

Робота у групах

1) Зробити синтаксичний розбір речення "Стоїть півень на току в червоному ковпаку"
2) Зробити розбір за будовою слова підбіжить.

         Лінгвістична гра "Кмітливий  редактор"

   Утворіть дієслова недоконаного виду з (и) в корені. Які голосні звуки чергуються? Запишіть пари дієслів, позначте орфограму  букви е-и в коренях слів.

         Зібрати, вибрати, здерти, розстелити, підперти.

         Учитель.Не злічити й порівнянь, в яких опоетизована краса макового цвіту. що із дівочою вродою зіставляється: "Дівчина, як маківка", "Червоніє, як маків цвіт". У народній свідомості й дотепер побутують перекази і живуть уявлення про високі та пишні трави, які колись росли в степах українських. А серед них і маки цілими плесами процвітали.

   ІV Закріплення вивченого матеріалу. Спостереження з елементами аналізу.

         1. Запишіть пари дієслів. Визначте, чим відрізняються слова в кожній парі.

Рвати-зірвати. зрадити-зраджувати, сіяти-засіяти, вирядити-виряджати. брати-узяти.

         2. Творче завдання.

     Утворіть дієслова доконаного виду за допомогою чергування голосних звуків. Витікати, привозити, замітати, допомагати.

         VПідсумок уроку. Оцінювання

VІ Домашнє завдання:пар.№7, написати есе-мініатюру "Нема цвіту пишнішого, як маківочка, нема роду ріднішого, як матіночка"(учні 1 групи). Виконати вправу 75(учні 2 групи).

Урок №5

         Тема. Перехідні і неперехідні дієслова.

     Мета: дати учням поняття про перехідні і неперехідні слова, виробити в школярів уміння визначати їх у тексті; збагатити знання учнів колисковими коломийками. Виховувати в учнів шанобливе ставлення до найдорожчої людини - матері.

         Обладнання: таблиця, підручник, картки для індивідуальної роботи.

         Тип уроку: комбінований.

         Епіграф:

                       Колишу тебе, синочку,

                      Та на руках ношу

                     Я тобі, любий синочку,

                     Щастя-долі прошу.

                    (Народна творчість)

Хід уроку

         І Мотивація навчальної діяльності школярів

         На сьогоднішньому уроці ви навчитеся визначати перехідні і неперехідні дієслова, одноразово збагатите свої знання  колисковими піснями, які вам співали ваші матусі, бабусі, коли ви були маленькі.
         Мабуть, жодне слово в світі не вміщує стільки ласки і ніжності, стільки почуттів і глибокого змісту, як слово "мама". Ним означена перша свідомість дитини, ним доросла людина вінчає найбільшу радість, а то й найбільшу печаль. Мати з дитиною - символ буття на землі. Мати благословляє перший подих дитини,  першу посмішку, перший крок, першу радість і перший сум.

         ІІ Актуалізація опорних знань учнів

         В грамзаписі звучать колискові коломийки. Виписати дієслова і визначити вид.(І група – доконаний, ІІ група– недоконаний).

         Та завішу колисочку я на яворочку,

         Та буду в ній колисати малу дитиночку.

         Аби тобі, зозуленько,друге перо впало,

         Збудила мені дитиночку,

         Була би ще спала.

ІІІ Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

         Учитель. Які почуття охоплюють вас, коли чуєте колискові?

         Учень. Вслухаючись в поетичні образи колискових, я уявляю немовлятко, яке покліпує віями, а дрімота-сон ходить біля вікон, заглядає у шибки, а там, на воротах, стоїть кіт у червоних чоботях.

         Лінгвістична гра

     1. Списати з дошки коломийку. Виділити дієслова, визначити, на який предмет спрямована дія.

         Та піду я в полонину та в полониночку,

         Вирубаю яворика та й на колисочку.

         Слово колисочка записати в транскрипції, визначити дзвінкі й глухі приголосні.

         Учитель. Дієслова поділяються на перехідні і неперехідні. Перехідні дієслова означають дію, спрямовану на певний предмет, названий іменником (займенником) у знахідному відмінку без прийменника: колисати колиску, любити дитину, співати коломийку.

         Перехідні дієслова можуть вимагати форми родового відмінка із значенням частини від цілого або при запереченні: дати води, не бачити дитини, не чути плачу.
      Неперехідні дієслова означають стан або дію, яка безпосередньо не преходить на будь- який предмет: іти лісом, купатися в річці.

         2. Вибірково-розподільний диктант

         Виписати в одну колонку перехідні дієслова, а в другу - неперехідні. Розкрити зміст прислів'їв.

         Немає цвіту пишнішого , як маківочка,

         Немає роду ріднішого, як матіночка.

         Мати однією рукою б'є, а другою голубить.

         У дитини заболить пальчик, а в матері - серце.

         1. Від іменників гнів, рід, рука, мати, серце утворити прикметники.

(Рід - рідний, гнів - гнівний, мати - материн, рука - ручний, серце - сердечний).

        2. Розкрити письмово зміст прислів'я "У дитини болить пальчик, у матері - серце".

         3. Міні-диктант

      Материнська любов не знає зради. Вона довічна, непідкупна. Немає ласкавішого погляду, ніж у матері. Немає добрішого серця, ніж у матері. Мати! Найвеличніше ймення! Відверніть печаль, яка огортає серце матері. Подаруйте їй посмішку. Будьмо гідні материнської ласки і любові.

         1. Підкреслити перехідні дієслова однією рискою, а неперехідні - двома.

         2. Записати графічно речення Материнська любов не знає зради

(                                                                       )

         3. Зробити повний морфологічний розбір слова найвеличніше.

         Учитель. А чи вміємо ми поважати своїх матерів, бабусь? Чи відплатимо, як виростимо, за їх недоспані ночі над колискою і материнські турботи? Чи, можливо, не знайдеться місця в хаті для найріднішої людини? Трудовий народ нещадно засуджував синівську невдячність і підносив благородство синівської любові.

       5. Прочитати записаний на дошці уривок з пісні "У неділю рано-пораненьку" і виписати словосполучення із перехідними дієсловами.

         Забрехали вражії собаки,-

         Коли йде син матері прохати.

         "Іди, нене, тепер до мене, -

         Сталася причина у мене...

         Вмерла жінка - осталась дитина..."

         "Бодай, брате, ще й хата згоріла,

         Як матінці нашій сидіти не до діла".

         6. Лінгвістична гра "Прибери деревце"

         На малюнках дуб, калина. Дібрати до них колискові коломийки. Виписати з них окремо в початковій формі(неозначеній формі) перехідні дієслова із належними іменниками чи займенниками.

         Ой повішу колисочку на дуба, на дуба,

         Та буду в ній колисати малого голуба.

         Колисочка калинова, буду тя гойдати

         Аби моїй дитиночці добре було спати.

         Розчиняйся, не зчиняйся, зелененький дубе,

         Бо із тебе колисочка дитиночці буде.   

        Учитель. Народна педагогіка вчить шанувати батька-матір. Про обов'язками дітей перед батьками йдеться у прислів'ях і приказках.

       7. Я називаю першу частину прислів’я, а ви доповнюйте. Запишіть перехідні дієслова.

         Як матір покинеш, то ... (й сам загинеш).

         Шануй батька й неньку....(буде тобі скрізь гладенько).

         Куля мине, а ... (материне слово не мине).

         Чти отця-матір, ...(будеш довголітен на землі).

         Батькова і материна молитва із моря викидає, а ...(прокльони в калюжі їх топлять).

         Учитель. Учні, наш обов'язок поважати тих, хто нам дав життя, викохав нас. Шануйте батька – матір.Цього навчає нас народна мораль та Біблія.

         Підсумок уроку.Оцінювання.

         Домашнє завдання: пар. №3, 4. Написати есе "Моя матуся", підкреслити перехідні дієслова.

Урок №6.

         Тема. Часи дієслова. Теперішній час.

         Мета: закріпити і поглибити знання учнів про часи дієслова, домогтися вироблення в учнів уміння розрізняти часові форми дієслів, використовувати вивчені правила на практиці; виховувати в учнів любов до природи і бережливе ставлення до неї.

         Обладнання: підручник, учнівські малюнки, граматичні картки.

         Тип уроку: урок засвоєння нових знань, навичок і умінь.

         Епіграф:

         І літом, і зимою

         Одне вбрання у нас,

         А можна нас побачить,

         Як рік почався у нас.  (Ялина)

                                                (Народна творчість)

Хід уроку

         І Організаційний момент

         ІІ Повідомлення, теми, мети та завдання уроку

         ІІІ Мотивація навчальної діяльності

         Учитель. Категорія часу дієслова виражає відношення її до моменту мовлення про неї. Змінювання за часами - найхарактерніша ознака дієслова, що відрізняє його від іменних частин. Одночасно ми поведемо мову про наші верховинські красуні-ялинки, які щедро оспівані в українському фольклорі.

         ІV Актуалізація опорних знань учнів

         1. Фронтальне опитування

     1. Коли не з дієсловами пишеться разом, а коли окремо? Сформулюйте правила. Навести приклади.

         2. Які є види дієслова?

         3. Чи можуть дієслова одного часу вживатися замість іншого?

         V Сприймання й розуміння учнями нового матеріалу

         1.Аналіз таблиці. Змінювання дієслів теперішнього часу с. 33.
        2.Яка різниця у змінюванні дієслів теперішнього і минулого часу? Зверніть увагу! Дієслова теперішнього часу змінюються за числами і особами.

         Виконання вправ №85 (усно), №87 (письмово).

         Вибірковий диктант

   Виписати з казки дієслова теперішнього часу і визначити вид.

         Ялина була колись дивною, незрівнянною красунею, і до неї посватався вуж. В разі відмови він погрожував людям посухою, повінню, голодом, мором. Люди вирішили віддати красуню, привезли її до озера, а з води не вуж виходить, а  прекрасний юнак - водяний бог.

         Цілих п'ять років подружжя жило щасливо. Аж якось брати красуні підстерегли момент, викликали вужа із води і порубали його на частини. Засумувала, затужила тоді невтішною тугою дружина. Боги змилостивились над нею, побачивши таку велику тугу, і обернули нещасну на ялину, дочку її - на осику, а синів - на дуба і ясена.

    Учитель. Любив ялину класик української літератури М.М.Коцюбинський. А як сприймає маленький герой чудового оповідання Михайла Коцюбинськго "Ялинка" звістку, що батько через  нужду хоче зрубати й продати його любиме деревце?

         Міні-диктант

     "На блакитні очі в білявого Василька набігли сльози. Йому жаль стало зеленої стрункої ялинки, що одна звеселяла зимою садок. Батько глянув на сина. Василько замовк, прочитавши у тому погляді невимовний смуток".

Завдання.Підкресліть дієслова теперішнього часу. Розкажіть про теперішній час. Яка різниця у змінюванні теперішнього і минулого часу?

         Учитель. Менше, ніж інші "пісенні" рослини нашого краю, оспівана ялина у піснях. Але й такі в українській фольклорній творчості є. В них бринить тихе зачудування вічнозеленою красунею.

          V Узагальнення і систематизація знань.

         1. Списати з дошки коломийки, визначити час.

         Визначте особу і число дієслів теперішнього часу, в якій вони вжиті.

         У зажурі черемшина, у зажурі калина,

         Лиш ніколи не сумує зелена ялина.

         Повішу я колисочку на тебе, ялинко,

         Колишися, дитинонько, дівчинко-косичко.

         В полонині на ялині два голуби спали, одне крильце постелили, другим-ся вкривали.

           1. Зробити морфемний розбір слова дитинонько (учні І групи).

      2. До слова постелити дібрати спільнокореневі слова, виділити корінь і твірну основу (учні ІІ групи).

          3. Пояснити написання слова не сумує (учні ІІІ групи).

      Міні-переказ тексту "Ялинка".

         Ніякої ніколи ялинки у нас удома не було. Різдв'яних свят ми чекали, але не для ялинки - ми ходоли до дядька й до дядини колядувати та щедрувати, носили бабусі вечерю. А за це нам давали цукерки та по "золотій" копійці - для цього дядько й бабуся приберігали новісінькі копійки, "золоті", як ми їх називали...

         Завдання:

         Визначте особу й число дієслів теперішнього часу за їх закінченням.

         Учитель.

         - Що нового ви дізналися на уроці?

         - Які висновки зробили для себе?

         Підсумок  уроку.Оцінювання.

         Домашнє завдання: пар.№9, вправа №544. Дієслова їхати, перемагати, вчити, клеїти запишіть в усіх особах і числах теперішнього часу.

        
Урок №7

         Тема. Часи дієслова. Минулий час. Правопис словосполучень -ться, -шся.

         Мета: закріпити і поглибити знання учнів про часи дієслова, пояснити їм правопис дієслів, а також дієвідмінювання у минулому часі; домогтися вироблення в учнів уміння розрізняти часові форми дієслів, змінювати слова за особами, використовувати вивчені правила на практиці. Виховувати в учнів повагу до материнських оберегів.

  Обладнання: таблиця "Минулий час", вишивані рушники, дитячі малюнки,індивідуальні картки.

         Тип уроку: комбінований.

         Епіграф:

         Забудеш Вітчизну і матір - висохне коріння твого роду.

                                                                                          (Народна творчість)

Хід уроку

         І. Організаційний момент.

         ІІ Повідомлення теми, мети та завдання уроку

         ІІІ Мотивація теми і мети уроку.

         Учитель. На сьогоднішньому уроці ви закріпите і поглибите знання про часи дієслова і збагатите свої знання народним фольклором про материнські обереги.

         ІV Актуалізація опорних знань учнів

         Прочитати написані на дошці прислів'я. Виписати дієслова, визначити їх час, число і рід. Виділити суфікси та закінчення у словах.

         Матері ні заслужити, ні купити. Материн гнів, як весняний сніг: рясно впаде та скоро розтане. На сонці добре сидіти, а коло мами жити.

         Учитель. Мама, мати, матусенька, ненька... Скільки ласки, тепла таїть це магічне слово, бо називає людину, яка завжди для нас найближча, найдобріша, найкраща, наймиліша. ЇЇ  очі супроводжують дітей у далеких життєвих мандрах, материнська ласка гріє нас до старості. Не випадково народ слово «мати» поставив поряд із словом «Вітчизна».

         ІІІ Сприймання і усвідомлення нового матеріалу

Робота з підручником. Колективне опрацювання матеріалу таблиці, с.35 (за посібником Заболотний О.В.,Заболотний В.В. Українська мова:навчальний посібник для учнів 7 класу)

     Розгляньте таблицю. Які суфікси і закінчення дієслів минулого часу в чоловічому, жіночому та середньому родах та в множині?

          - Яку дію означають дієслова минулого часу? Як вони змінюються?

        1. Слухання запису"Пісні про рушник". Виписати дієслова минулого часу    (І група), теперішнього часу (ІІ група).
      2. Списати з дошки речення. Подані в дужках дієслова поставити в формі минулого часу.

         Материнський рушник. Він (символізувати) чистоту почуттів, глибину любові до своїх дітей. Мати (виряджати сина) в дорогу, (дарувати) вишитий рушник, як оберег від усякого лиха.

       1. Зробити синтаксичний розбір речення. Мати, виряджаючи сина в дорогу, дарує вишитий рушник, як оберег від усякого лиха (учні І групи).

         2. Зробити фонетичний розбір  рушник (учні ІІ групи)

         Лінгвістичний турнір "Завдання-змагання".

   Хто швидше напише речення зі словами мати, калина, рушник, щоб вони були:

         а) підметами (І група);

         б) додатками (ІІ група), вживаючи дієслова минулого часу

         4. Диктант-гра "Злови дієслово".

   Слухайте уважно текст, як почуєте дієслово, сплескуйте в долоні. Визначте час.

         Благослови, Берегине - мати,

         День новий зустрічати,

         А ми будем тобі молитись,

         Щоб нашому роду не переродитись.

         Благослови, Берегине,

         Всю мою Україну.

         5. Графічний диктант

         1.Мати і Батьківщина - найсвятіше для нас(І  група).

         2.Із Берегині починається Батьківщина.(ІІ група).

         3. Мати і Батьківщина - наші обереги(ІІІ група).

       6. Спишіть, додаючи другу частину прислів’я. Виділіть закінчення дієслів, поясніть їх написання, особливості вимови.

         1) Друзі пізнаються....

         2) Де тонко, там і...

         3) Хто з правдою зріднит..ся, той...

         4) Вчення в щасті скрашає, а...

         5) З ким поведе..., в того й...

         6) З добрим поживе.. - добро й ...

     Зробіть фонетичний розбір слів «боїться, скрашає».

        Учитель. Складовою частиною багатьох дієслів є суфікс -ся. -сь. На відміну від інших суфіксів, стоїть після закінчення.

     У дієсловах на -ться, вимовляється звук (ц); діждеться (д"ец":а), одягнуться (ну"ц"а).

   У дієсловах на -шся вимовляється звук (с":): звешся (е"с":а), схилишся (и"с":а).

Увага! Буквосполучення -ться у дієсловах завжди пишеться з м'яким знаком.

         V Узагальнення й систематизація знань

      Учитель.З Берегині починається і Батьківщина. Вона оспівана в піснях, оповита легендами, зігріта теплом материнської любові, яка передається з колисковою піснею. Багато доріг манить нас у житті, але слово, що оспівується матір'ю в піснях колискових, повертає до рідного дому. Колискова пісня сприймається лише у співі.

         Лінгвістична розминка

    1.Від дієслів теперішнього часу утворити минулий час.

    2.Обгрунтуйте, як вони пишуться і вимовляються. 

  Пишуться, мовиться, робиться, розбіжиться, гойдатися, змагаєшся, дивишся, заспокоїшся, зберешся.

         Учитель. Нині для кожного із нас слово Батьківщина переплелось із споконвічною мрією українського народу про незалежність. 16 липня 1990 року проголошено святкування 500-річчя українського козацтва, яке так прагнуло волі і боролося за неї. Саме тому, що на священну українську землю прийшла весна національного відродження, виринуло сповнене глибокого внутрішнього змісту слово Берегиня.

         Підсумок уроку.
         Оцінювання.

       Домашнє завдання: пар. №10, вправа №97. 

         Урок №8

         Тема. Майбутній час.

      Мета: закріпити і поглибити знання учнів про майбутній час, формувати вміння утворювати форми минулого часу;  домогтися вироблення в учнів уміння розрізняти часові форми дієслів, змінювати дієслова за особами, використовувати вивчені правила на практиці. Збагатити знання учнів фольклорним матеріалом про соняшник. Виховувати в учнів бережливе ставлення до природи.

        Обладнання: таблиця "Майбутній час", ілюстрований матеріал, учнівські малюнки.

         Тип уроку: комбінований.

         Епіграф:

         На сонце подібне, до сонця хилиться:

         Ріс, ріс, похвалився, на кінчику розпустився

         Повернулось до сонця золоте донце.

                                        (Народна творчість)

Хід уроку

         І Організаційний момент.

         ІІ Повідомлення теми, мети та завдання уроку.

         ІІ Мотивація навчання школярів

         Учитель. Учні, на сьогоднішньому уроці ви закріпите, поглибите знання про майбутній час, використовуючи народний фольклор про рослину - символ соняшник. В українській фольклорній творчості соняшник - це ,насамперед, образ хлопця, парубка.  Ставлення до нього в фольклорі доброзичливе, ласкаве, інколи позначене м'якими гумористичними інтонаціями. І це не випадково. Бо й сам соняшник - життєдайний доброзичливець.

         ІV Актуалізація опорних знань учнів.

         1. Перевірка домашньої вправи.

         2. Фронтальне опитування.

         Учитель пропонує учням продовжити його думку:

         а) інфінітив - це...;

         б) не з дієсловами пишеться...;

         в) не з дієсловами пишеться окремо, крім таких дієслів...;

         г) дієслова: люблю, вірю, сидів, виконав - належать до ... (якої дієвідміни?);

         д) пояснити, яких двох видів бувають дієслова? Як вони утворюються?

         е) Як утворюються дієслова минулого часу? Як вони змінюються?;

         є) як змінюються дієслова теперішнього часу?

         V Сприйняття й засвоєння учнями нового матеріалу

         1. Аналіз таблиці "Майбутній час с.43". Користуючись таблицею, розкажіть, як утворюються проста і складена форми, як змінюються дієслова майбутнього часу.
    2. Робота з підручником. Опрацювання учнями теоретичного матеріалу, поданого на с.30. Перевірте правильність висновків за таблицею та за поданим текстом підручника на с.38.

         1. Скажіть, яку дію  означають дієслова майбутнього часу?

         2. Які форми має майбутній час?

         3. Які з них ви вивчали раніше?

         4. Як змінюються дієслова майбутнього часу?

    5.Чим відрізняються дієслова майбутнього часу від слів теперішнього і минулого часу за значенням і формами?

         Запам"ятайте! Дієслова на -ть, -ться пишуться з м"яким знаком. На -ш, -шся - без знаку м'якшення .

         3. На дошці написаний текст, визначити до якого стилю він належить.

         Соняшник в наших краях, як і в Європі, не так уже й давно, якщо міряти за історичними масштабами. Батьківщина соняшника - далека Америка. Дрібненькі чорні насінини цієї рослини вперше потрапляють до Європи          1510 року.

       4. Від поданих дієслів утворити всі можливі форми майбутнього часу. Просту форму - учні І групи, складну форму - учні ІІ групи, складену форму - учні ІІІ групи. (Цвіте, розпускається, чарує).

         Учитель. Краса соняшника, його поживні властивості, а й цілющі, додали слави сонячній квітці.

         1. Зробити фонетичний розбір слова світиться (І група).

         2. Зробити розбір за будовою слова (ІІ група).

    Учитель. Соняшник - це ще і символ нашого постійного зачудування довколишнім світом, як виклик силам стихії, невідворотному процесу згасання квітучих барв природи.

         Вибірковий диктант.

         Учитель читає загадки. Учні виписують дієслова і утворюють всі можливі форми майбутнього часу.

         Стоїть пан на току в зеленому ковпаку,

         А під тим ковпаком сімсот козаків.

        Стоїть дубок, на верху картузик,

        А в картузику багато діточок.

        Сімсот соколят на одній подушці сплять.

        Стоїть дім повен зерном.

        Квіт до сонця повертаю, за те й назву собі маю.

        І олію з мене б'ють, і макуху дістають,

       І у веселий свята час дам щось кожному із нас.

         Учитель. Образ соняшника зустрічаємо в творах М.Стельмаха, А.Головка, Олеся Гончара.  Ось як пише Ліна Костенко:

         І як за сонцем повертає сонях,

         Так довго вслід чомусь дивились ми.

         Коло хати пелехатий сонях

         Пасе траву в блакитному дощі.

Поодиноку жовтогарячу квітку можна зустріти у місцях найнесподіваніших, скрізь, куди доля чи випадок, а скоріше людина занесла малу соняшникову насінину.
Робота в парах

         1.Записати звуковий склад слів соняшникову, цілюща.

         2.Пояснити написання слова б'ють .

         Учитель. Краса квітки, її своєрідна будова викликають зачудування. А спостережлива образна народна мудрість не оминула увагою це диво. А й справді, чи є щось красивіше, коли соняшник цвіте. "Стоїть гарний, як соняшник у цвіту", - кажуть у народі. Слово про соняшник у нашого народу спостережливе, афористичне, інколи сповнене дотепу, не без гумору також, але завжди ласкаве.

         VІ Закріплення вивченого матеріалу

         Лінгвістичний турнір

     1. Прочитати з дошки текст загадки. Вказати дієслова, визначити їх час. Пояснити орфограми у виділених словах.

         Хлопець Мартин

         Похилився через тин,

         А дівчина Гапка:

         "Яка в тебе гарна шапка!

         Ще й жовта китиця

         Проти сонця світиться,

         Як прилетять горобці,

         Буде тобі, як вівці

         Від сірого вовка".

         Що ще за примовка?

         2. Попрацюйте в парах. Виконати вправу №104 (письмово).

         Учитель. Отак, одначе, ступивши на українську землю, заокеанський гість не тільки знайшов тут благодатний грунт для себе, а й органічно вписався в наші краєвиди.

         Підсумок уроку.Оцінювання.

Домашнє завдання: пар.№11. Написати художній опис соняшника (І група), науковий опис (ІІ група), виділити дієслова і визначити час і вид дієслів.

        

Урок №9

      Тема. Дієслова І і ІІ дієвідмін. Букви е, и в особових закінченнях І і ІІ дієвідміни дієслова.

         Мета: закріпити і поглибити знання учнів про поділ дієслів на дієвідміни, вивчити правила написання особових закінчень дієслів; сприяти виробленню в учнів уміння визначати в дієсловах дієвідміну. Виховувати спостережливість, кмітливість, уважність.

         Обладнання: підручник, таблиця, дидактичний матеріал.

         Тип уроку: комбінований.                                                                                                                                              Хід уроку

         І Організаційний момент

         ІІ Оголошення теми, мети та завдання уроку

         ІІІ Актуалізація опорних знань учнів

         1. Перевірка домашньої вправи

         2. Фронтальне опитування.

         - Скільки існує форм часу в українській мові?
      - Яку дію означають дієслова в минулому, теперішньому та майбутньому часі?
         - Списати з дошки загадку, виділити дієслова, визначити час.

         Мови світу добре знає,

         Кожне слово, кожен знак.

         Розмовляє і навчає,

         Хоч сама і мовчазна (Книга).

         ІV Мотивація навчальної діяльності

         Учитель. Учні, на сьогоднішньому уроці збагатимо ваші знання таким видом усної народної творчості як загадки. З раннього дитинства, з перших своїх кроків людина користується загадками. Цей вид усної народної творчості прийшов до нас із сивої давнини. Вміле відгадування їх вважалося ознакою великого розуму, кмітливості та щасливої вдачі.
         Як змінна частина мови дієслово відмінюється. Проте характер його відмінювання інший, ніж ,скажімо, в іменниках чи прикметниках. Якщо всі інші частини  мови змінюються за відмінками й числами, а прикметник ще й за родами, то дієслово змінюється за особами й числами.

         V Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

         Бесіда.

         - Скільки дієвідмін в українській мові?
         - За якими ознаками визначається залежність дієслова до дієвідміни?

         2. Розглянути таблицю дієвідмін дієслів на стор.41.

         Визначити, які дієслова належать до першої, а які до другої дієвідміни.

          Робота з підручником

         Вивчити за підручником  (п.12., стор.40-42) правопис особових закінчень дієслів І і ІІ дієвідмін .Виконання вправи №112.

          Розподільний диктант

  Виписати дієслова, виділити закінчення дієслів, визначити їх дієвідміну. Відгадати загадки.

      Два брати весь вік живуть, один на одного дивляться, а до купи не зійдуться (Небо і земля).

 Лежить - пищить, сяде - мовчить, хто його вб'є, той свою кров проллє. (Комар).

         Учитель. Загадками перевіряли на мудрість, зрілість. Такі перевірки часто зустрічаються в сюжетах казок, балад, дум. Часто загадки використовуються як один із різновидів культурних розваг. Сьогодні цей вид фольклору також широко побутує в народі.

         Робота в групах.

         Загадування і відгадування загадок.

    Виписати із загадок дієслова. Виділити закінчення дієслів, визначити їх дієвідміну. Слова-відповіді розібрати за будовою.

         По морі, по морі золота тарілка плаває. (Сонце в небі).

         День і ніч крутиться, ніхто того не помічає. (Земля і куля).

         Сидить дід над водою та й киває бородою. Хто йде - не минає, за борідку ущипне. (Горох).

Лежить під хворостом дороги хвостом і солі просить (Огірок).

         Стоїть хлопчик під пеньком, накрив голову брильком (Гриб).

         Учитель. Українські народні загадки, як і весь фольклор, мають і виховне значення. Вони - невичерпне джерело розвитку спостережливості, уважності, кмітливості, дотепності, збагачення  художньої уяви і фантазії.

         6. Провідміняти дієслова відгадувати, бачити, загадувати, записати.

         Лінгвістичний турнір.

      Скласти 1-2 загадки, визначити вид, дієвідміну, особу, число дієслів. Виділити закінчення.

         Учитель. Мова загадок здебільшого афористична, що передає всі барви народної словесності. У загадках - цих перлинках мудрості поколінь - з великою повнотою віддзеркалюється творчий геній, душевна краса, гострий розум, доброзичлива фантазія українського народу, його художня обдарованість.

         VІ Закріплення вивченого матеріалу

         1. Евристична бесіда

         - На скільки дієвідмін поділяються  дієслова в українській  мові?

         - Які дієслова належать до І дієвідміни, а які - до другої?

         - Як визначається належність дієслова до дієвідміни?

    2. Списати з дошки загадки, відгадати їх. До дієслів дібрати антонім, визначити їх дієвідміну.

         Чистенькі віконця сміються до сонця,

         Діточки довкола - наша люба... (школа).(І група)

         Як зів'ється у клубок - ні голівки, ні лапок.

         На нім повно колючок, він зветься ... (їжачок).( ІІ група)

         Уявна зустріч з мудрими людьми села

         Записати, почуті від мудрих людей, 1-2 загадки і виділити у них граматичну основу, дієвідміни дієслів. До слова загадка дібрати спільнокореневі слова (загадка, гадати, загадковий, угадати), розібрати їх за будовою.

        4. Списати з дошки загадки і перетворити їх на прислів’я. Визначити відміну дієслів.

         Хто людей годує? (Праця годує людину).

         Що старше від розуму? (Увага старша від розуму).

         Що у світі найшвидше? (Думка у світі найшвидша).

         Хто найдальше бачить (Розум бачить найдальше).

        Зробити синтаксичний розбір речення Розум бачить найдальше.

         Мовна естафета.

         До слова бачити дібрати синоніми.

         Підсумок уроку.
        Оцінювання.

         Домашнє завдання: пар.№17. Записати 3-4 загадки, почуті від бабусі, дідуся і виділити дієслова, визначити дієвідміну.

         Урок №10

       Тема. Дієслова І і ІІ дієвідмін. Букви е, и в особових закінченнях І і ІІ дієвідмін. Тренувальні вправи.

         Мета: закріпити в учнів знання про дієслова І і ІІ дієвідмін та написання букви е, и в особових закінченнях дієслів. Виховувати в учнів любов до рідної мови, зміцнювати патріотичні почуття.

      Обладнання: таблиця "Дієслова І і ІІ дієвідміни",сигнальні картки, підручник

         Тип уроку: урок засвоєння навичок і вмінь.

         Епіграф:

         Як прислів'я чудове,

         Йде від роду до роду,

         Що народ - зодчий мови,

         Мова - зодчий народу.

                            Дмитро Білоус

Хід уроку

         І Організаційний момент

         День добрий, друзі, ще один урок

         Прийшов до нас за розкладом сьогодні.

         Отже, давайте зробимо ще крок,

         Щоб знов пірнуть у мовну цю безодню.

         ІІ Повідомлення теми, мети та завдання уроку.

         Учитель. Учні, на сьогоднішньому уроці ви закріпите, систематизуєте знання про дієслова І і ІІ дієвідмін та написання букв е, и в особових закінченнях дієслів; збагатите своє мовлення прислів'ями, приказками, загадками про природу і її явища , про честь і совість.

          Перевірка домашнього завдання (Повторення правил теми "Дієслово").

         1.Як розрізнити дієслова доконаного і недоконаного виду?

         2. Які морфологічні і синтаксичні ознаки перехідних дієслів?

         3. Назвіть форми дієслова, які мають рід.

      4.Що нового про поділ дієслів на дієвідміни ви довідалися? Які суфікси мають дієслова?

         ІІІ Закріплення знань та формування вмінь і навичок

         Лінгвістичний експеримент

          Сторінка уроку "Кмітлива".

         Розбір дієслів, як частини мови. Біля дошки по одному учню від кожного ряду змагаються, хто швидше і правильніше розбере дієслово, решта учнів записують розбір в зошити.

         Матеріал для гри:

         1. Як батька покинеш, то і сам загинеш.

         2. Добрі діти доброго слова послухають, а й лихі й дрючка не бояться;

         3. Материн гнів, як весняний сніг: рясно впаде, та скоро розтане.

          Лінгвістична розминка

         Дидактична гра "Яка дієвідміна?"

    Учитель називає дієслова, учні сигнальними картками показують, якої дієвідміни (картки білого кольору сигналізують
І дієвідміну, голубого кольору - ІІ дієвідміну).

         Матеріал для гри:

         Мріють, читає, люблю, знаєш, думав, принесу, пишете, нести.

         "Який спосіб?"
      Учитель читає прислів’я, діти називають дієслова і називають, якого вони способу.

         Матеріал для гри:

         Не родись багатий та вродливий, а родись при долі та щасливий.

         Одні очі і плачуть, і сміються.

         Не збирай синові худобу, збери йому розум.

         Як брат братові не поможе, то що вже чужії люди.

         Хто в біді дав, два рази дав.

         Хто чисте сумління має, той спокійно спати лягає.

         Робота з таблицею

         - Розгляньте таблицю "Дієслова І і ІІ дієвідміни". Які дієслова належать до І дієвідміни, а які - до ІІ? Як ви визначили? Чим відрізняються особові закінчення дієслів?
    - В особових закінченнях яких дієслів теперішнього і майбутнього часу пишеться е(є), а в яких - и(ї)? Сформулюйте правило, обґрунтувавши орфограми "Букви е(є), и(ї)" в особових закінченнях дієслів?

         Лінгвістична розминка

     Учитель читає учням загадки і пропонує учням відгадати їх. Назвати у загадках дієслова і визначити їх граматичні категорії.

         Завжди можу стати в пригоді,

         Моїх вам порад не злічить,

         І кажуть про мене в народі:

         "Мовчить, а сто дурнів навчить".

         Що це таке? (Книга).

         Звичайна, друзі, загадка для вас:

         Відгадайте, про яке словечко мова:

         Простий числівник це і водночас

         Це - наказовий спосіб дієслова.

         То яке ж це слово? (Три).

         Я вам нею натякаю,

         Нею думать спонукаю,

         Щоб кмітливий врахував,

         Що я з нею приховав,

         Вас морочити навмисне,

         І тоді відгадка  зблисне.

         Що це таке? (Загадка).

       Робота в парах
    1.Розкрити зміст прислів'я Праця чоловіка годує, а лінь - марнує, визначити дієслова, визначити вид і час.
      2.Доповнити загадки. Виділити дієслова і визначити час і дієвідміну.

         Синя шуба покрила ... (весь світ).

         На синьому килимі... (жовті зерна посіяні).

         По морі, по морі....(золота тарілка плаває).

         Ні в огні не горить,... (ні в воді не тоне).

         Без рук, без олівця,... (малює без кінця).

         Сидить панна у коморі,… (а коса її надворі).

         Сидить дівчина в траві,... (лице її в крові).

       3.З поданих слів скласти загадки, виділити дієслова і визначити їх дієвідміну. Відгадати загадку. Зробити повний розбір слова - відгадки.

         Ножакою мене ріжуть,

         Ломакою б'ють мене;

         Гублять за те мене отак,

         Люблять дуже мене що всі (Хліб).

         Рефлексія

         - Що нового дізналися на уроці?

         - Які висновки зробили для себе?

         Підсумок уроку.Оцінювання.

         Домашнє завдання: вивчити пар№12. Вправа №115.

        

         Урок №11.

         Тема. Способи дієслів. Дієслова дійсного та умовного способу

         Мета: ознайомити учнів з поняттям про категорію дієслів в українській мові: дійсним, умовним та наказовим способами, пояснити, як твориться дійсний спосіб. Розвивати навички грамотного письма , увагу й інтерес до рідної мови, повагу і шану до України.

     Обладнання: таблиця "Способи дієслів", підручник, картки для індивідуальної роботи, сигнальні картки

         Тип уроку: комбінований.

         Епіграф:

         Мово рідна! Колискова ти стара і вічно нова.

         Ти могутня, рідна мово!

         Мово - пісня колискова,

         Мово - матері  уста.

                            І.Багряний

Хід уроку

         І  Організаційний момент

         ІІ Повідомлення теми, мети та завдання уроку

         ІІІ Актуалізація опорних знань учнів

         Інтерактивна вправа "Опитування-інтерв'ю".

         - Як змінюються дієслова?

         - Що таке дієвідмінювання?

         - За якими ознаками визначається належність дієслова до дієвідміни?

         - Які дієслова належать до першої, а які - до другої дієвідміни?

          Вибірковий диктант.
Виписати дієслова і визначити дієвідміну (І група). Визначити час дієслів (ІІ група).

         Дивлюся мовчки на рушник,

         Що мати вишивала,

         І чую: гуси зняли крик,

         Зозуля закувала.

         Знов чорнобривці зацвіли,

         Запахла рута-м'ята.

         Десь тихо бджоли загули,

         Всміхнулась люба мати.

         І біль із серця раптом зник,

         Так тепло, тепло стало...

         Цілую мовчки той рушник,

         Що мати вишивала.

         ІV Сприйняття й засвоєння учнями нового матеріалу

         1. Аналіз таблиці "Способи дієслів" (с.64).

        Учитель. Категорія способу дієслова виражає відношення дії до реальності: окремі форми дієслів можуть виражати реальну дію в теперішньому, минулому і майбутньому часі та дію нереальну, тобто можливу за певних умов чи бажану.

         2. Робота з підручником. Виконання вправ № 120  (усно), №126 (письмово).

         V Закріплення знань, формування вмінь та навичок.

         Лінгвістична гра-змагання « Хто перший?".
        Учитель. А зараз, учні, ми поділимося на групи.І з кожної групи піде до дошки  учень, і провідміняє дієслово дійсного способу в теперішньому часі за числами та особами. (Дієслово дійсного способу він знаходить в уривочку поезії, що йому дістався). Учні цієї  ж групи теж відмінюють це дієслово.

         Від душі всієї,

         Від всього серденька

         Люблю тебе рідна,

         Україно-ненько.

         2. Відредагувати речення, визначити його граматичну основу.

      Мова являється найвищий дар людини і народу, талісман його долі, безсмертя.

         - Зробити повний морфологічний розбір слова мова (І група);

         - Пояснити написання слова являється (ІІ група);

         - Визначити спосіб і час дієслів у реченні.

         Лінгвістична гра "Спіймай слово".

      Учитель читає речення, учні сигнальними картками показують, якого способу дієслово. (Картки трьох кольорів: зелений -дійсний спосіб, жовтий-умовний, синій-наказовий).

     Завдання-змагання.

   Біля дошки по одному учню від кожного ряду змагаються, хто швидше і правильніше визначить у записаних реченнях граматичні категорії дієслів, решта учнів працюють у зошитах.

         Не сполохай рідного слова, а захисти його, до серця пригорни.

       Гра "Кмітливий фольклорист". 
       На дошці написані прислів'я і приказки. Випишіть із них ті, в яких лаконічно узагальнюються народні погляди на культуру мовлення. Підкресліть дієслова і визначте їх спосіб.

         Слово- не горобець, вилетить - не впіймаєш.

         Не хочеш почути поганих слів, не кажи їх сам,

         Умій вчасно сказати і вчасно змовчати.

         Коли чого добре не знаєш, то не говори.

         Слово - не стріла, а ранить глибше.

     1. Зробити синтаксичний розбір речення Слово - не стріла, а ранить глибше (І група).

     2.Розібрати за будовою слова змовчати, впіймаєш (ІІ група).

    Гра "Скарбничка мудрості"

         Учитель називає першу частину прислів'я , а учні доповнюють і визначають спосіб.

         Де багато слів, там... (мало діла);

         Говори мало, слухай... (багато), а думай ще ... (більше);

         Менше слів, а... (більше діла).

        Гра "Добери аргумент". Розкрити зміст прислів'я.

         Улесливий чоловік схожий на кішку:  (с) переду ласкає, а (з) заду кусає. зовні гарно й тихо, (в) середині ворушиться лихо.

         Пояснити правила написання виділених слів.

         Метод "Незакінчене речення".

         Мій успіх на уроці - це ...

         Найбільших труднощів я зазнав(ла)...

         Я не вмів(ла), тепер умію…

         Підсумок уроку.
         Оцінювання.

        Домашнє завдання: пар№13. Вправа №586. Написати твір "Слово до слова- зложиться мова".

         Урок №12

         Тема. Дієслова дійсного, умовного, наказового способів. Творення дієслів умовного, наказового способів. Буква ь у дієсловах наказового способу.

         Мета: ознайомити учнів з поняттям категорії способу дієслів в українській мові:  дійсним, умовним та наказовими способами, домогтися засвоєння учнями правила написання букви ь у дієсловах наказового способу; виховувати в учнів правдивість, доброту.

      Обладнання: підручник, таблиця "Способи дієслів", картки для роботи в парах.

         Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

         І  Організаційний момент

         ІІ Повідомлення теми, мети та завдань уроку.

         ІІІ Актуалізація опорних знань учнів.

         Розподільний диктант

         Виписати дієслова і визначити спосіб. Розкрити зміст прислів'їв.

         Колос повний до землі гнеться, а пустий угору дметься. Намолов сім мішків гречаної каші. Слово - не горобець, вилетить - не впіймаєш. Брехнею світ пройдеш та назад не вернешся. На низьке дерево і кози скачуть. Моя хата скраю- я нічого не знаю.

      Учитель. Учні, на сьогоднішньому уроці ми збагатимо наші знання прислів'ями і приказками. З давніх-давен працюючи, відпочиваючи, у розмовах між собою наші предки з притаманною їм кмітливістю, спостережливістю і здатністю до філософських роздумів давали свою оцінку природним явищам, людським взаєминам, власним діям і вчинкам ближніх.

         ІV Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

         1. Опрацювання таблиці "Способи дієслів". (с.64).

         2. Пояснення вчителя.

         Категорія способу дієслова виражає відношення дії до реальності: окремі форми дієслів можуть виражати реальну дію в теперішньому, минулому і майбутньому часі та дію нереальну, тобто можливу за певних умов чи бажану.

          Міні-диктант

      Виділити дієслова і проаналізувати значення дієслів різних способів. Зробити синтаксичний розбір речення Згода будує, а незгода руйнує.

         Коли б мені черевички, то пішла б я на музики.  Коли б кізка не скакала, то ніжки б не зламала. У сильного завжди безсильний винен. Де гроші говорять, там правда мовчить. Хліб-сіль їж, а правду ріж. Згода будує, а незгода руйнує.

    Учитель. Дійсний спосіб дієслова означає дію, яка насправді відбулася, відбувалася, відбудtться, буде відбуватися. Дієслова в дійсному способі змінюються за часами. Умовний спосіб дієслів означає дію, можливу за певних умов або бажану. Дієслова в наказовому способі виражають необхідність виконання дії, передаючи наказ, прохання, заклик, побажання, пораду: слухай, напишіть, піднімемося, вчіться, хай розкаже.

           Гра "Скарбничка мудрості"

     Доповнити речення, знайти в них дієслова, визначити, яку дію вони означають.

         Не спитавши броду, ... . Сім раз відміряй,... . І риби наловить, і ніг.... . Слово - не горобець: випустиш - ... . І риба б спала, якби ... 
       Укажіть фразеологізми.

       Виконати вправу №466.

       Вибірковий  диктант.

      Конкурс на кращого знавця прислів'їв. Виписати дієслова дійсного, умовного, наказового способів.

    Ранні пташки росу п'ють, а пізні - слізки ллють. Бджола мала, а й так працює. Не місце красить чоловіка, а чоловік місце. Навчай інших - і сам навчишся. З добрим дружи, а лихого стережись. Не ходи, куди не просили, не бери, чого не поклав. Якби ж то правдонька щербата не була, то, може, й справді б так жила.

   Учитель. Національний фонд українських прислів'їв і приказок досить великий. В багатьох з них дається критична оцінка таких негативних явищ, як підступність, шахрайство, скупість, нахабство, сварливість, впертість, лінощі тощо. Всі ці якості, на жаль, дожили до наших днів, тому приказки і прислів’я мають і сьогодні виховний заряд.

         Розподільний диктант

         Розподіліть дієслова,  які означають дію:
         а) реальну;
         б) можливу;
         в) за певної умови;
         г) що виражає: наказ чи прохання.

        Тренувальні вправи.

      Укажіть фразеологізми з дієсловом наказового способу. З'ясуйте, у якій формі вжито дієслова дійсного способу. Поясніть значення фразеологізмів.

     Перейти межу, скинути ярмо, замилювати очі, розв"язувати руки, хоч греблю гати, плисти за водою, хоч сокиру вішай, зупинитися на півдорозі.

         Розкрити зміст прислів’я. Визначити вид дієсліва красить.

         Не одежа красить людину, а добрі діла.

         V Закріплення вивченого матеріалу

         Перетворити прислів'я на загадки. Виділити дієслова, визначити спосіб і час дієслів. Слова - відгадки розібрати за будовою.

         Правда  у вогні не горить , у воді не тоне. (Що у воді не горить, у воді не тоне?). Наймиліший у світі сон (Що у світі наймиліше?).

         До слова правда дібрати спільнокореневі слова (учні І групи).

         Зробити фонетичний аналіз слова наймиліше (учні ІІ групи).

        Робота з сигнальними картками. 
      Учитель читає прислів'я, учні виділяють дієслова (усно), визначають спосіб і розбирають їх за будовою.

      Давай дружити: то я до тебе, то ти мене до себе.З добрим дружи, а лихого стережись. Дружні сороки орла заклююь. Щастя з нещастям в одних санях їздять. Долі й найбистрішим конем не об'їдеш.

            Підсумок.
            Оцінюавання.

     Домашнє завдання: пар№13,14. Записати від батьків 2-3 прислівєя, визначити спосіб дієслів.

Урок №13

         Тема. Вживання одних способів замість інших.

         Мета: поглибити знання учнів про способи дієслів, виробити в них уміння вживати одні способи замість інших. Збагатити знання учнів вівчарськими коломийками, формувати естетичні смаки школярів.

        Обладнання: роздатковий матеріал, таблиця "Способи дієслів", презентація, підручник.

         Тип уроку: урок засвоєння умінь і навичок.

         Епіграф:

         Коломийка - душа народу.

                           (Народна творчість)

Хід уроку

         І  Організаційний момент

         ІІ Повідомлення теми, мети та завдання уроку.

         ІІІ Мотивація теми і мети уроку.

       Учитель. На сьогоднішньому уроці ви поглибите свої знання про способи дієслів, виробите уміння вживати один спосіб замість іншого. Одноразово  збагатите своє мовлення вівчарськими коломийками.
         Немає чарівної пісні за верховинську коломийку. В них народ з давніх-давен виражав прагнення до волі, любов до рідного краю. Серед різних видів коломийок значне місце посідають вівчарські коломийки. Спів вівчарської трембіти чарує кожну людину.

          ІV Актуалізація опорних знань учнів.

         1. Які є способи дієслів?

         2. Як утворюються дієслова умовного і наказового способів?

         V Сприйняття і розуміння учнями навчального матеріалу.

         1. Вибірковий диктант.

    Виписати окремо дієслова дійсного, умовного і наказового  способів. Визначити час, особу, рід.

         Перевірити себе за таблицею "Способи дієслова" (с.43).

         Ой піду я подивлюся на полониночку,

         Чи не звіяв буйний вітер мою колибочку.

         Ой хоч звіяв, хоч не звіяв, треба перекрити,

         Бо думаю і це літо іти вівчарити.

         Коли б скоро, люди добрі, перебути зиму,

Я знов піду вівчарити аж на полонину.

           Ідуть вівці в полонину та самі сіренькі,

         А за ними вівчарики- хлопці молоденькі.

Ой вівці, мої вівці дрібненького стану,

         Хто вас буде випасати, як я перестану?

1)    Визначити відміну іменників вівчар, полонина, зима, вітер, ягня

(І група).

          2) Доберіть синоніми до слів буйний (вітер), полонина (ІІ група).

         Пояснення учителя. Форми одного способу можуть вживатися в значенні іншого. У значенні наказового способу можуть вживатися форми дійсного й умовного способів та неозначеної форми, яка підсилює наказ. Наказовий спосіб у значенні дійсного називає несподівану дію.

         3. Творче конструювання.

         Спишіть з дошки коломийки. Замініть форми наказового способу формами умовного. Запишіть. Як змінюються при цьому значення речень?

         Дай,вівчарю, сиру їсти та жентиці пити,

           Буду тобі помагати овечки доїти.

        Ой висока полонина сонечко просила:

    "Пригрій, сонечко, на мене, обим-ся розвила".

Ой вівчарю молоденький, нічим не журися,

З високої полонини в село подивився.

Ой вівці, мої вівці, сірі, чорні, білі,

Приходь, мила, на розмову кожної неділі.

    Учитель. Зверніть увагу! У значенні наказового способу можуть вживатися форми дійсного, умовного способу, що пом'якшують прохання та неозначена  форми, яка підсилює наказ. Наказовий спосіб у значенні дійсного називає несподівану дію.

       4. Утворіть і запишіть форми дійсного способу (в усіх трьох часах), умовного й наказового способів дієслова вівчарити.

    Уявна гра-подорож "За вівчарською коломийкою". Учні вирушають на полонину «Плай» і записують почуті вівчарські коломийки . (Вдома вони повинні були записати 2-3 вівчарські коломийки ). Виділяють дієслова і визначають їх спосіб. Від дієслів дійсного способу утворюють умовний спосіб.

         На високій полонині, там на ялиночці,

        Співав  голуб співаночку своїй голубочці. 

        Ой коли б я молоденька ластівкою стала,
        В полонині миленькому вівці б завертала.

       За всю зиму полонина вдалині сумує,

      Чому вівчар молоденький вівці не зимує.

      Коли вівчар заспіває коло колибочки,

      Піде голос долі звором аж до білявочки.

     1.Виділити в коломийках граматичну основу. Зробити розбір за будовою слів співаночку, голубочці (І група).

         2.Зробити фонетичний аналіз слова ялиночці (ІІ група).

         6. Виконання вправи №610.

         VІ Закріплення вивченого матеріалу.

         Метод "Коло думок".

         - Якого часу і способу дієслова із суфіксами -л, -в,? Якої форми дієслова із закінченням -ти, -имо, -імо?

         - Які дієслівні форми творяться за допомогою часток -би(б); хай (нехай)?

         - За даними закінченнями визначте всі можливі форми:

-и, -иш, -ете, -іть, --а.

         V Підведення підсумків уроку.
         VI Оцінювання

   Домашнє завдання: Вивчити пар №13,14. Написати твір-мініатюру "Коломийка - душа народу".

Урок №14

Тема. Способи творення дієслів

Мета: пояснити учням існуючі способи  творення дієслів, домогтися, щоб вони усвідомили ці способи, вміли розрізняти відтінки в значенні, які вносять префікси чи суфікси; виховувати в учнів повагу до хліба та шану до хліборобської праці.

Обладнання: підручник, таблиця, схема, ілюстрований матеріал.

Тип уроку: комбінований.

         Епіграф:

         Хліб - усьому голова.
                              Народна творчість

         Хід уроку

         І  Організаційний момент

         ІІ Повідомлення теми, мети та завдання уроку

         ІІІ Мотивація навчання школярів

         Учитель. Учні, на сьогоднішньому уроці ви ознайомитесь із способами творення дієслів і збагатите своє мовлення народною творчістю про найдорожче для людини, найсвятіше - хліб.

         Правду говорить народне прислів'я: "Хліб - усьому голова".
        Любі діти, ми повинні добре пам'ятати, що з хлібом пов'язана історія нашого народу. Здавна народ вважав хліб святим і цінував кожну крихту. Коли приступають до споживання хліба,запашну паляницю хрестять, а тоді вже ріжуть. При нашій школі створено єдиний на Закарпатті музей хліба, де відвідувачі знайомляться з історією народження паляниці.

         ІV Актуалізація опорних знань учнів.

         - Які граматичні значення має дієслово дійсного способу?

         - У якому способі  дієслово не має категорії часу?

         - Який спосіб виражає наказ?

         Робота в парах.

         Розгадайте загадки-жарти.

    1. Дієслова якого способу могли б виконувати один із функціональних обов"язків адміністратора ? (Наказовий).

    2. Дієслова якого способу могли б перебувати на дипломатичній роботі? (Умовного).

         V Сприйняття й розуміння учнями навчального матеріалу.

   1. Запитання до учнів: якими способами утворюються іменники та прикметники? Навести приклад.

   2. Слово учителя. Дієслова утворюються переважно префіксальним, суфіксальним і префіксально-суфіксальним способами (за допомогою префіксів і суфіксів одночасно). Але найпоширенішим є префіксальний спосіб творення дієслів.

         3. Розглянути таблицю та схему творення дієслів.

    4.Від наведених дієслів утворити дієслова  проефіксальним способом і записати.

     З префіксом -з(-с, -зі): дати, єднати, писати, губити, ходити, сипати, кинути.

         З префіксом -роз: цвісти, ширити, сідлати, кроїти.

    5. Списати з дошки коломийки, виділити дієслова і визначити їх спосіб творення.

         Гей ходив я в Америку хліба заробляти,

         Довелося на вулиці з голоду вмирати.

         Ой краю верховинський, бодай ти зарвався:

         Я у тобі не нажився, лиш набідувався.

         1. Визначити в реченнях граматичну основу (І група).

         2.Зробити фонетичний аналіз слова верховинський (ІІ група).

         Учитель. Ми, учні, щасливі, бо маємо удосталь хліба. Згадаймо голодний 1933 рік, коли без хліба вимирали цілі села, а наші бабусі і дідусі бачили хліб тільки на великі свята (Святвечір, Великдень), і то не білий, а чорний вівсяник.

       (Учитель показує вівсяний ощипок).

      З вівсяником пов'язана доля наших горян старшого покоління. Чимало наших односельчан у пошуках шматка хліба  змушені були емігрувати в Америку, Канаду, Францію, Англію. Про їх долю за океаном верховинці склали багато коломийок.

         6. Вибірковий диктант.

         1.Виписати з тексту легенди дієслова і визначити їх спосіб творення.

         2.Зробити фонетичний розбір слова святковий (І група).

         3.Пояснити розділові знаки при діалозі (ІІ група).

        Жив собі бідний чоловік. Мав він собі багато дітей. Працював він на багатіїв з ранку і до ночі, а кінці з кінцями звести не міг. Аж ось приходить Великдень. Зажурився бідняк, як йому роздобути борошна, щоб і його діти мали паску на столі. Пішов він до багача попрохати борошна. Але той не дав, а ще вилаяв бідного чоловіка. Заплакав бідний гіркими сльозами і пішов додому. По дорозі бідняк подумав: "А якби я витесав паску із дерева, сором перед сусідами залишитися без паски".
         Прийшов чоловік додому і взявся за роботу. Паска вийшла напрочуд гарна, а як пофарбував, то ніби з борошна.
        Вранці на Великдень пішов бідняк до церкви і свою паску святити. Дивиться багач, а в бідняка така гарна паска, красивіша, ніж його. Тоді підійшов багач до бідняка і каже:
         - Давай поміняємо паски.
         - Добре, - мовив бідняк
         Приніс багач паску додому, сіла сім"я до столу. Взявся багач різати паску, а вона не ріжеться. Злякався він і подумав: "То, мабуть, мене Бог покарав".

         7. Дослідження-пошук.

     Запишіть окремо дієслова, утворені від основ іменників, прикметників, дієслів. Позначте словотворчі суфікси і префікси та твірну основу.

  Косити, сильнішати, об'єднати, двоїти, багряніти, додзвонитися.

         8. Лінгвістична гра "Народ скаже, як зав'яже".

         Списати з дошки прислів'я та приказки. Виділити дієслова, визначити час, вид і спосіб творення.

         Жито таке, що й вуж не пролізе.

        Як діждемо літа, то нажнемо жита, поставимо в копи, та вдаримо в гопи.

         Усе те пригодиться, що на полі корениться.

         Просо вітру боїться, а дощеві кланяється.

     - Зробити синтаксичний розбір речення. Як діждемо літа, то нажнемо жита, поставимо в копи, та вдаримо в гопи.  Пояснити вживання розділових знаків у ньому.

         - Пояснити орфограму у слові корениться

         9. Вибірковий диктант.

         Із загадок виписати дієслова і заповнити таблицю. Розкажіть за нею про способи творення дієслів.

         Ходить пані по майдані, куди гляне - трава в'яне (Коса).
         Кривенька, маленька збігала поле всеньке (Косарка)
        Ріжуть мене ножем, б'ють мене ломакою, за те мене отак гублять , що всі мене дуже люблять (Хліб).

       Пояснити правопис слів в'яне, б'ють та вживання розділових знаків у другому реченні.

         V Закріплення вивченого матеріалу.

         1. Робота з підручником.

         2. Вправа №150 (усно), №153 (письмово).

      Учитель. Нелегко вирощувати хліб. Від зорі до зорі працюють хлібороби, щоб на наших столах був смачний хліб, тому ми повинні шанобливо ставитися до їхньої праці.

         VІ Підсумок уроку. 
         Оцінювання.

       VІІ Домашнє завдання: пар.№16. Написати твір-мініатюру "Хліб - усьому голова".

Урок №16.

    Тема. Безособові дієслова. Синтаксичний розбір простого речення з безособовими дієсловами.

         Мета: дати учням поняття про безособові дієслова, які виражають дію, не зв'язану з її використанням, удосконалювати їх уміння робити синтаксичний розбір простого речення з безособовими дієсловами; розвивати почуття прекрасного.

         Обладнання:  таблиця, ілюстрований матеріал, тести.

         Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

         І  Організаційний момент

         ІІ Повідомлення теми, мети та завдань уроку.

          ІІІ Мотивація навчання школярів.

    Учитель.Учні, на сьогоднішньому уроці ви познайомитесь з безособовими дієсловами, удосконалите свої вміння робити синтаксичний розбір простого речння з безособовими дієсловами. Одноразово ми побуваємо сьогодні в царстві краси -  Весни, збагативши своє мовлення народним фольклором про перші вісники весни - квіти.

         ІV Актуалізація опорних знань учнів.

         1. Перевірка домашнього завдання.

         2. Гра "Брейн-ринг" (повторення правил про дієслово) у формі тестів.

         1) Укажіть дієслова

         а) зелень;

         б) зелений;

         в) зеленів;

         г) побільшають.

         2) Укажіть дієслова у формі інфінітива.

         а) шиють;

         б) зашивають;

         в) відповідати;

         г) переставили.

         3. Укажіть дієприкметники.

         а) захочеш;

         б) пожовклий;

         в) занесені;

         г) струмують.

         4. Укажіть дієприслівники.

         а) говориш;

         б) розгорнувши;

         в) перекладати;

         г) плачучи.

         5. Укажіть дієслова, які пишуться з не разом.

         а) (не) чути;

         б) (не) навидіти;

         в)  (не) оцінити;

         г) (не) дооцінювати.

         6. Укажіть перехідні дієслова.

         а) заплескати в долоні;

         б) розпочати день;

         в) плавати по воді;

         г) терпіти образи.

         7. Укажіть неперехідні дієслова.

         а) дивитися в очі;

         б) вигадати казку;

         в) вилити воду;

         г) не знайти часу.

         8. Укажіть  дієслова  минулого часу.

         а) вказує;

         б) навчиться;

         в) схопився;

         г) розпочав.

         9. Укажіть дієслова теперішнього часу.

         а) почуєте;

         б) святкуєте;

         в) згадаєте;

         г) сипле.

         10 Укажіть дієслова доконаного виду.

         а) підвішувати;

         б) змолоти;

         в) начинити;

         г) відмовити.

         11. Укажіть дієслова недоконаного виду.

         а) збільшити;

         б) перебивати;

         в) змішувати;

         г) брати.

         12. Укажіть дієслова І дієвідміни.

         а) змазати;

         б) побороти;

         в) повідомити;

         г) дозволити.

         V Сприйняття і розуміння учнями навчального матеріалу.

         Учитель. Весна - дивовижне оновлення природи, це свято, це всюдисуще торжество життя. ЇЇ ознаки помітні ще задовго до танення снігів, до повсюдного зелен-квіту.
         Де-не-де лише проталини серед глибоких снігів у лісі, а досить торкнутися вербової гілки - і хмаркою вгору пилок струмениться. І ліщини теж. Поспішають і трав'янисті рослини. Деякі зацвітають ще до танення снігів.  Така непереможна сила життя, такий одвічний поклик природи.

         1. Списати з дошки речення, виділити головні члени.

    Повіває прохолодою. Мені не сидиться дома. Зацвіло кругом. Як легко дихається весною!

    Висновок: у тексті речення відсутня вказівка на  діючу особу (підмет). дієслова, що означають дію або стан, які відбуваються (настають) самі по собі, без діючої особи(підмета), називаються безособовими.

         2. Розглянути схему " Безособові дієслова"

         1. Не змінюються за особами, родами, числами

         2. Можуть мати три форми

         неозначену                 3-тю особу однини        середній рід однини

        (світати)

        теперішній час           майбутній час            минулий час         умовний спосіб
         світає                         світатиме                  с вітало               світало б
         3. Означають:
         явища природи        переживання         фізичний стан людини
           світає                        хвилюється                морозить

        Висновок. Безособові дієслова не змінюються за особами, числами і родами. У реченні вони виступають присудком.

      Учитель. Тільки появляться проталини від снігу, як тягнуть голівочки до сонця сніжно-білі підсніжники. Це ранні посланці зеленокосої весни. Народ цю рослину називає диким часником.

         3. Вибірковий диктант. Виписати з легенди безособові дієслова.

      Колись, як перші люди були вигнані з раю, падав сніг. Надворі віяло, хурделило. Крутило в повітрі срібними сніжинками.
        Починало світати. Пахло морозцем. Єва дуже замерзла. Щоб її зігріти і вселити надію, декілька сніжинок перетворились у ніжні квітки підсніжника, що й став провісником тепла, символом надії і сподівань на краще майбутнє.

         Вправа "Мікрофон". А які весняні квіти ви знаєте?

         1.Зробити морфомний розбір слів підсніжник, перетворилась( Ігрупа).

         2.Пояснити правопис слів сніжно-білі, сонячно-променисті (ІІгрупа).

         4. Графічний диктант.

         Ось уже повсюдно з'явились яскраво-жовті, сонячно-променисті суцвіття - кошички. Це розгорнув голівки назустріч сонцю і теплу підбіл звичайний.

         5. Списати з дошки речення, зробити за поданою схемою  їх розбір.

     Дихалося вільно, йшлося по землі легко. Повіяло лісовими пахощами. У повітрі пахло липовим цвітом. Опівдні зробилося зовсім тепло.

         Лінгвістичний турнір.

         - Назвати тип речень (розповідне, питальне, спонукальне, окличне).

         - Знайти граматичну основу речень і встановити, просте воно чи складне.

         - Охарактеризувати будову речення: дво- чи односкладне.

         - Виконати розбір речення за його членами і вказати чим вони виражені.

         - Зробити фонетичний розбір слова дихалося.

         6) Пояснити спосіб творення слова повіяло, поділити на склади.

         Учитель. Навесні, коли розквітнуть проліски, з"являється голубий ряст. В народі казали: "Топчу, топчу ряст, дай Боже, топтати й того року діждати!" Парубки й дівчати юрбою ходять в ліс і там топчуть ряст. Топчуть і приспівують:

         Топчу, топчу ряст, ряст,

         Бог здоров'я дасть, дасть,

         Їще буду топтати,

         Щоб на той рік діждати.

         1.Виділити в реченнях дієслова, визначити їх вид та перехідність.

    2.Від дієслів особових утворити безособові. Пояснити спосіб творення слова діждати (І група), пояснити правопис слова здоров'я (ІІ група).

        6. Гра "Хто швидше".

    Запишіть якнайбільше безособових дієслів на позначення фізичного або психічного стану людини.

         V Закріплення вивченого матеріалу.

         Евристична бесіда.

         - Які дієслова називають безособовими?

         - Яку синтаксичну роль вони відіграють у реченні?

         - Які речення називають безособовими?

         Підсумок уроку.
         Оцінювання.

      Домашнє завдання: пар. №15. Написати художній опис квітки мати-й-мачуха (I група), науковий - (II група) вживаючи безособові дієслова.

         Урок №17.

         Тема. Морфологічний розбір дієслова

      Мета: повторити вивчений матеріал і поглибити знання учнів, набуті при вивчені теми "Дієслово"; дати зразок морфологічного розбору дієслова як частини мови; удосконалювати вміння і навички учнів щодо морфологічного розбору частин мови, зокрема дієслова; виховувати в учнів любов до Батьківщини, до рідної мови.

         Обладнання:  схема розбору дієслова, підручник.

         Тип уроку: урок узагальнення й систематизації знань.

         Епіграф:

         Людини, байдужа до рідної мови - дикун

                                                К. Паустовський

Хід уроку

         І  Організаційний момент

         ІІ Повідомлення теми, мети та завдань уроку.

         Святково прибраний клас. На дошці записана тема, епіграф і план уроку. На партах лежать букети барвистих квітів.

          ІІІ Мотивація навчання школярів

         Учитель. Діти, літо подарувало нам ці прекрасні букети. Подивіться на них. Які тут квіти? Чи подобаються вам вони? Скільки їх тут? (Учні розглядають букети, називають квіти).
        Отже, квіти у букеті різнокольорові, їх багато. Вони милують наше око. Ми не можемо жити без цієї краси. Квіти несуть нам гарний настрій. Наша рідна мова, як ті квіти, ніжна, солов'їна, барвінкова.

         ІV Актуалізація опорних знань  учнів

      1. Гра "Сплетемо віночок". На дошці барвінковий віночок. Хто дасть швидко і правильно відповідь на запитання вчителя, вплете уявно у віночок свою улюблену квітку.

         - Розкажіть про дієслово як частину мови.

         - Як пишуться дієслова з не?

         - Яка форма дієслів називається неозначеною? Чому вона так називається?

         - Наведіть приклад дієслів до недоконаного і доконаного виду.

         - Скільки часів у дієслові? Які є форми майбутнього часу дієслова?

         - Як визначити дієвідміну дієслова?

         - Що означають безособові дієслова?

         - Назвіть способи творення дієслів. Який є з них найпродуктивнішим?

         Учитель. Ви, дітки, вплели в віночок різнобарвні квіти, давши правильні відповіді на запитання. І вінок став красивим, а запашні квіти, вплетені вами у віночок, дарують вам радість. Мови, що існують на планеті Земля, також різні, їх багато, і вони є найдорожчим скарбом нашого народу.

         V Сприйняття і розуміння учнями навчального матеріалу.

         1. Ознайомлення учнів із схемою розбору дієслова як частини мови.

         Схема розбору дієслова:

         - Частина мови.

         - Початкова форма (неозначена форма).

         - Постійні ознаки: вид, дієвідміна, перехідність.

          Непостійні ознаки: спосіб, число, час, особа, рід (якщо є).

         - Яким є членом речення.

         2. Прочитати в підручнику (с.54) зразок письмового розбору дієслова.

         Вибірковий диктант

      Виписати дієслова, розібрати їх письмово за поданим вище зразком (Одна команда співає коломийки, а друга "ловить" дієслова і виписує).

         Хо не був у Міжгір'ї,

         Не бачив Карпати,

         Приїжджайте до нас в гості -

         Раді вас вітати.

         Спитав Бескид Полонину: "Чи поберемося? -

         "Бескидику зелененький не паруємося".

         Схилилася берізонька у лісі до дуба:

         " Скажи мені, любий дубе, чи я тобі люба?"

         Учитель. У пісенному різнобарв'ї української народної творчості рясніють коротенькі коломийки, що як дрібні квіти щедро розсипані по карпатських селах, лісах, полонинах. Вони зворушують серця скромною простою, непоказною щирістю. В народі чітко розрізняють коломийку до "танцю" і коломийку до "співу".

         4. Списати з дошки уривок з вірша Олени Матушек, зробити синтаксичний розбір речення.

         Порятуйте красу -

         І вона порятує вас!

         Яким членом речення виступають дієслова?

    Учитель. Як ви гадаєте, діти, яку красу нам слід рятувати? (Потрібно рятувати, тобто оберігати красу природи, цінувати все прекрасне, що створене руками людей; треба бути ввічливим, чуйним, вихованим; необхідно знати українські народні свята, обряди, пісні, тому що вони дуже гарні).
      Правильно, а досягнути цих скарбів ми зможемо, вивчаючи нашу державну мову - ніжну, солов'їну, барвінкову.

     5. Прочитати написані на дошці коломийки, визначити в них дієслова. Виділені дієслова розібрати за поданим вище зразком.

         Співаночки мої любі, де я вас подію?

         Понесу вас в полонину, по траві посію.

В полонині вівчарики вівці випасають,

         З холодної криниченьки води попивають.

  Учні першої групи пояснюють спосіб творення і розбирають за будовою дієслова  випасають, попивають.

         Учні другої групи визначають граматичні категорії слів співаночки, вас.

         Учні третьої групи роблять фонетичний розбір слова криниченьки.

         6. Робота в групах.

      Одна група учнів другій по черзі загадують загадки, виписуючи з них дієслова і усно розбирають їх за схемою усного розбору, вміщеною в підручнику на с. 249.

     1. Які ноги заввишки, такий ніс завдовшки. Хату на хаті має, всім жабам рахунок знає. (Лелека)

        2. Що росте догори коренем? (Бурулька)

       3. Назад вулиця, спереду шильце, зверху чорне сукенце, під сподом полотенце. (Ластівка).

       4. Двічі родиться, а раз умирає (Птах).

         V Закріплення вивченого матеріалу.

         1. Виконання вправи №160.

         2. Самооцінка "Продовжити усно фрази".

         1. Під час вивчення теми "Дієслово" я дізнався (дізналася).... багато нового. Наприклад, як.....

         2. Найлегшим під час опрацювання матеріалу для мене було....

         3. Свої знання з теми я б оцінив (оцінила) на ...

         VІ Підсумок уроку.

         VІІ Оцінювання.

     Домашнє завдання: написати твір-мініатюру "Бабусина коломийка" (І група), виконати вправу №633 (ІІ група).

         Урок - КВК №18

         Тема. Дієслово, загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

     Мета: узагальнити і систематизувати знання учнів про дієслово: морфологічні ознаки, синтаксичну роль. Виховувати в учнів турботливе ставлення до матері.

 Обладнання: фотовиставка "А моя мама найкраща", учнівські малюнки, ілюстрований матеріал, презентація.

         Тип уроку: урок узагальнення й систематизації знань.

Хід уроку

         І  Організаційний момент

         ІІ Повідомлення теми, мети та завдань уроку.

          ІІІ Мотивація навчання школярів.

     Учитель. На сьогоднішньому уроці ми узагальнюємо і систематизуємо вивчений матеріал про дієслово і проведемо підсумковий урок КВК на тему: "Святе слово - мати". Сьогоднішній наш урок буде присвячений найріднішій людині - матері.

         У класі учні поділені на  дві команди, за столом сидять члени журі. Кожна команда обирає собі капітана. Усі учні мають емблеми. На дошці - висловлювання про матір.
Фотовиставка: " А моя мама - найкраща".

         Святе слово - рідна мати.

         За науку - цілуй маму в руку.

         Шануй рідну неньку - буде тобі скрізь гладенько.

         Рідна мати високо замахує, а помалу б"є.

     Команди по черзі оголошують свої назви: дівчатка - "Дочки", а хлопці - "Сини".

         Команда "Дочки".

         Матусина пісня, матусина казка для нас, її дочок, - найкраща ласка.

         А ви, хлопці - забіяки ніс не задирайте,

         Із дівчатами до герцю дружно всі вставайте!

         Завдання для команди "Сини".

         Команда "Сини" виписує із привітання дівчат дієслова і визначає їх час.

         Привітання команди "Сини".

         А ми - хлопці - молодці,

         Дівчат поважаєм,

         Перемогу в боротьбі здобути бажаєм.

         Завдання для команди "Дочки".

         Дівчатка виписують із привітання команди "Сини" дієслова і визначають їх дієвідміну.

         (Суддівська команда оцінює привітання і виписує результати в таблицю).

    Учитель. У кожній команді є художник. Зараз ми проведемо конкурс художників. Намалювати квітку, яку можна подарувати своїй матусі. Назва квітки повинна виступати іменником ІІ відміни.

         Поки художники малюють, ми проведемо конкурс команд.

         Завдання для команди "Дочки".

     Прочитати з дошки текст "Колискової". Виписати дієслова, визначити час, вид, дієвідміну.

         Ой люлі, люлі, моя дитино.

         Ой куди йтиму, тебе не кину,

         Ой куди йтиму, тебе буду брати,

         буду, дитино, тебе доглядати.

         Завдання для команди "Сини".

       Виписати з тексту дієслова і утворити від них можливі форми минулого часу.

         Боже, Отче наш єдиний,

         Нашу маму збережи,

         Довгих літ

         Мамочці бажаєм.

         Серця цвіт, серця цвіт

         В дар ми їй складаєм.

         Журі оцінює обидві команди.

         Запитання до команди "Дочки".

         Доберіть видові пари до дієслів так, щоб вони не відрізнялися написанням.

         Переносити, скликати, висипати.

         З'ясувати лексичне значення даних і дібраних дієслів.

         Завдання для команди "Сини".

         Утворіть від  поданих дієслів усі можливі форми майбутнього часу. Чому від наведених дієслів не можна утворити просту форму доконаного виду.

         Слухати, пам'ятати, мріяти.

         Ведучий. Наступний конкурс - капітанів.

         1. Розшифрувати емблему суперника. (Команди розшифровують емблеми).

         У команди "Сини" емблема - рука (п'ять пальців).

         ЇЇ значення: у дитини заболить пальчик - у матері серце.

         У  команди "Дочки" емблема - вишитий рушничок.

       ЇЇ пояснення: "І  на тім рушничкові оживе все знайоме до болю: і дитинство, й розлука, й твоя материнська любов".

      Обидві команди записують речення - пояснення емблем у зошити і роблять синтаксичний розбір речень.

         Вікторина.

         Запитання до команди "Сини".

         - Які дієслова називаються безособовими? Наведіть приклади.
         - Як розрізнити дієслова доконаного і недоконаного виду?
         - Які морфологічні та синтаксичні ознаки перехідних дієслів?
         - Назвіть форми дієслова, які мають рід.

         Запитання до команди "Дочки".
        - Які форми властиві дієсловам наказового способу?
        - Які часові форми не властиві дієслову замовити. Чому?
        - Які дієслівні форми творяться за допомогою часток би(б); хай, нехай.
         
        Журі оцінює конкурс команд і капітанів та малюнки художників.

       Учитель. Кожній команді було дане завдання підібрати прислів'я, приказку про маму.
      Одна команда читає першу половину прислів'я, а друга команда доповнює другу половину речення.
         Дитина плаче, а ... (матері боляче).
         Мене мама вік дурила: казала "битиму, та...(не била)".
         Матері ні купити, ні ...(заслужити).
         Мати б'є та не болить, а мачуха подивиться - то ... (на душі кольне).
         Ігрова хвилинка
         Мовні загадки - жарти.
         Запитання до команди "Дочки":
         - Від назв яких двох букв стає жарко, гаряче?
     - Який молочний продукт можна перетворити на злак, прочитавши його справа наліво?
        Запитання до команди "Сини":
       - У якої рослини горить цвіт?
       - Я на сонце дуже схожа, -
       Золотиста, ніжна, гожа.
        Я щоранку розквітаю,
        Промінцями всіх вітаю.
       Відгадати вам не важко,
       Що за квітка я?
      - Які дзвоники не дзвенять?
       Завдання до команди "Дочки"
     Скласти усно розповідь  про випадок зі свого життя, заголовком до якого слугувало б прислів'я: "Материн гнів - як весняний сніг: рясно впаде, та скоро розтане".
        Завдання до команди "Сини"
        Скласти усно розповідь  про випадок зі свого життя, заголовком до якого слугувало б прислів'я:"Мати однією рукою б'є, а другою голубить".
         Підсумки журі.
         Домашнє завдання. Записати почуту легенду про матір, виділити дієслова і визначити їх граматичні категорії, повторити  пар.№ 45- 50.