7 клас

Урок літератури рідного краю у 7 класі

Тема: А. І. Дурунда «Добро і зло в оповіданні «Ціндоля»».

Мета: дати учням короткі відомості про життя і творчість А.І.Дурунди, допомогти їм усвідомити ідейно-художній зміст оповідання «Ціндоля», розвивати вміння учнів самостійно мислити, аргументувати власні думки, вчити спостерігати, робити висновки;  виховувати почуття власної гідності, милосердя, співчуття як неодмінні риси гуманної поведінки.

Тип уроку:  урок літератури рідного краю.

Обладнання:  портрет А.І.Дурунди, вибрані твори письменника, ілюстрації до оповідання «Ціндоля», презентація.

Епіграф:   Любіть тваринку і травинку,

І сонце завтрашнього дня,

Вечірню в попелі хмаринку …

Л.Костенко.

Хід уроку

І. Організаційна частина

Підготовка до сприйняття навчального матеріалу. (На екрані фото А.І.Дурунди, лунає класична музика.)

ІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

IІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель. На сьогоднішньому уроці я вам пропоную побути в ролі дослідників, але не простих, а літературних. Щоб налаштуватися на роботу, проведемо аутотренінг.

Заплющте очі, покладіть руки на коліна, сядьте зручно й повторюйте за мною: «Ми любимо читати, відкривати цікаве, нове . Ми – школярі, ми – творчі, кмітливі і розумні! Доведемо це!»

IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

Учитель. Скільки існує людство, його завжди супроводжує добро і зло. Змалечку ми знайомимося з народними казками, в яких добро завжди перемагає зло. Але нерідко у житті нам доводиться зустрічатися із злом та людською жорстокістю. Сьогодні на прикладі оповідання А.І.Дурунди «Ціндоля» простежимо, що таке людська жорстокість і чи є вона простимою. На противагу жорстокому злому Хомі письменник змальовує образ малого семилітнього пастушка, доброго, щирого, що є прототипом самого автора.

А зараз  ви послухайте виступи учнів-літературознавців про життєвий і творчий шлях А.І.Дурунди.

1 учень – літературознавець.

         А.І.Дурунда народився в с. Рекіти  Міжгірського району у бідняцькій багатодітній сім'ї. Батько довго хворів і родина жила бідно. Всю чоловічу і жіночу роботу виконувала мати, яку дуже любив Андрій, саме вона довгими осінніми і зимовими вечорами співала коломийки – співанки та розповідала казки. Саме мати  прищепила Андрієві любов до рідного слова.

2 учень – літературознавець.

         Андрій Ілліч ріс допитливим, любив твори Т.Шевченка, І.Франка, Лесі Українки. Почав  писати і друкувати вірші в районній газеті, коли ще навчався в Голятинській середній школі. А потім навчання в УжНУ на філологічному факультеті.
        Першою ластівкою А.Дурунди була збірка «Не карай самотністю». У кожному оповіданні збірки шматочок долі самого автора.

3 учень – літературознавець.

         Згодом з'являється повість А.І.Дурунди «Невидимі пута», роман «Сльози Святої Марії». Та вершиною творчості Андрія Ілліча став роман «Замах на Паганіна», за який удостоєний державної премії Богдана Лепкого, оповідання «Ножик», «У гостях», «Вовча напасть», «Краса моя опалена».

Учитель. Андрій Ілліч Дурунда безмежно любить свою Україну, рідну Верховину і добрих, щирих на добро її людей.
         На сьогоднішньому уроці ми розглянемо твір А.Дурунди «Ціндоля», в якому є шматочок гіркої долі самого автора. Немає в оповіданні героїв суто негативних, бо в кожній людині він прагне вгледіти риси не лише погані, а й позитивні, добрі. Головне -  він не прикрашає, не згладжує гострі кути.

2. Робота над твором А.І.Дурунди «Ціндоля».  Виразне читання та переказування найвагоміших епізодів.

Метод «Карусель запитань  і відповідей» Аналіз оповідання у формі бесіди за питаннями.

Учитель. Чому Митрик пішов скотарити до Кочерганів?

Учень. Митрикові цікаво було пожити трохи в чужих людей.

Учитель. Якою була на вигляд корова Ціндоля?

Учень. Корова була, як корова, середніх розмірів. Лише кольором різко відрізнялася від інших: жовто-червона, аж огниста. Здалеку здавалося не тварина пасеться на косогорі, а вогнище пломеніє.

Учитель: Як зустріла Ціндоля Митрика?

Учень .Ціндоля підняла голову і стала розглядати пастушка, наставивши вперед вуха: що за пастух і чого він вартий. Корова ніби питала: «Ти, хлопчино, хочеш пасти мене? А чи посильний тягар береш на себе? Ти навіть не здогадуєшся, хлопче, які біди тебе ждуть зі мною.»

Учитель. Чому пастухи тікали від Кочерганів?

Учень. Ціндоля показувала свій норов,  пастушки поскотарять тиждень – два і геть. Кочергани тримали Ціндолю лише тому, що давала багато молока.

Учитель.  Як поводилася Ціндоля з Митриком?

(Можливі варіанти відповідей учнів.)

Учень 1. Ціндоля була, видно, серед корів лідером. Простуючи біля своїх подруг, що паслися при дорозі, вона лише зрідка удостоювала їх своїм поглядом. Тоді вся череда, мов по команді, піднімала голови, набирала позу «струнко» і супроводжувала їх. В ту мить корови не махали хвостами, хоч би які гедзі кусали їхні стегна, не рухали жовнами. Так незрушно стоять солдати, коли повз стрій проходить генерал. 
Учень 2. Митрик дріботів позаду Ціндолі, як анд'юдант. Місце пастуха було позаду неї. Якщо хотів завернути її, забігав уперед – вона зривалася  і теж бігла, не даючи випередити себе. 
Учень 3. Ціндоля прекрасно знала  дороги на пасовище і назад. Кілька разів Митрик пробував не здаватися і біг навипередки. Але марно. Через якийсь кілометр чи й більше Митрик відставав від Ціндолі.

Учитель. Як Ціндоля помстилася Митрикові?

Учень. Якось вранці напівсонний Митрик зайшов до стайні і почав відв'язувати її, аби гнати на пашу, і в ту ж мить Ціндоля умудрилася передньою кінцівкою наступити на самісінький мізинчик босої правої ноги. Митрик страшно заверещав.        

Учитель. Яку картину уявляєте ви?

Учень. Автор метафорою «На пасовище побігла покривавлена роса» викликає біль в душі до босоногого хлопчика, який від ранньої весни до пізньої осені ходив босий, бо батьки не мали грошей купити йому взуття. Таких дітей в гірських селах було багато.

Учитель. Як Митрик повівся з Ціндолею, коли вона знайшлася? Уперіщив її знову чи зрадів її появі?

Учень. Зраділий, Митрик   підійшов до неї, вигріб із кишені дрібочку солі, дав їй, обняв за теплу шию і заплакав. Вони стояли вдвох, стуливши голови, мовби шепотіли одне одному якусь лиш їм таємницю.

Учитель. Як Хома вирішив провчити Ціндолю?

Учень.  А вранці, тільки-но розвиднілося, хмурий хазяїн посунув до стайні з палицею.

Учитель. Як зреагувала Ціндоля на появу в стайні Хоми?

Учень. Корова занепокоїлась, заоглядалася, неспокійно затупцювала, передчуваючи біду. Видно, що хазяїн бив її не вперше.

 «Но, що, Ціндолько, будеш тікати?» - спитав  і вдарив. Спершу по крупу, потім по ребрах, по хребту, по ногах. Він бив без жалю, гамселив її, куди попало, аж  поки не тріснула палиця. «Будеш, будеш тікати?» - хрипів осатанілий Хома.»

Учитель. Як зносила звірські побої Ціндоля?

Учень. З кривавими смугами на огнистім тілі корова танцювала свій танець страждання, вибалушивши очі.

Учитель. Що робилося з Митриком у цей час?

Учень. Митрик стояв  за порогом надворі, його маленьке сердечко закам'яніло від людської жорстокості. Мовчки плакала душа малого Митрика.

Учитель. Як поводилася Ціндоля?

Учень. Їй зв'язали навхрест ноги, аби не могла бігти. Так роблять з вівцями і баранами, які пасуться вдома. Другого дня Митрик вигнав Ціндолю на пашу. Корова не пасла і не пила.

Учитель. Чому не пасла Ціндоля?

Учень . Ціндоля була жорстоко зганьблена й зобижена. Може, в неї боліли рани, вона воліла швидше здохнути, аніж так жити.
     Криваві рани засихали на теплім сонці. З її страдницьких очей стікала тоненька струйка. Ціндоля плакала від людської жорстокості. Плакав мовчки і Митрик.

Учитель. Як Митрик сприйняв душевний біль Ціндолі?

Учень. Кров'ю облилася маленька дитяча душа Митрика. Здавалося, то над нею позбиткувалися, а не над Ціндолею.

Учитель. Яке рішення приймає Митрик, щоб помститися Хомі за наругу над худобиною?

Учень. Ввечері в кишені хазяїна знайшов цигарки і непомітно переламав  усі.

Робота в групах «Психологів»

Міні – характеристика образів оповідання «Ціндоля».

         Клас ділиться на дві групи. Перша група працює над темою  «Добро в оповіданні «Ціндоля», друга – над темою «Зло в оповіданні».

         Учні першої групи визначають риси характеру Митрика, учні другої групи – Хоми.

         Складання інформаційного грона

Митрик                                 Непосидючий

Веселий

Пустотливий

Добрий

Відповідальний

Щирий

Добрий

Милосердний

Хома                                          Трудолюбивий

Злий

Жорстокий

Безжальний

Мстивий

Бездушний

5. Метод «Ланцюжок запитань»

- Що таке зло?

- Які вчинки вважаються лихими, жорстокими?

- Чи доводилося вам зустрічати жорстоких людей?

- Як ви розумієте поняття жорстокість?

- Що таке добро?

- Яку людину можна вважати доброю? ( Наведіть приклади з прочитаних творів)

- Що таке гріх? Як ви розумієте значення цього слова?

- Чи можна Хому вважати гріховною людиною?

Складання «Асоціативної павутинки»

Гріх                           Жорстокість

                                                                           Підлість

                                                                           Брехня

                                                                           Жадібність

                                                                           Погане ставлення до батьків                                                                                           і старших

Учитель. Сім гріхів є найтяжчих. Серед них людська жорстокість. Отже, учні, жорстоке ставлення до тварини є теж гріхом. І Хома є гріховною людиною.

Гра «Я – ілюстратор»

- Як називається людина, яка малює картини до твору чи книги? (Ілюстратор)

(Захист заздалегідь підготовлених малюнків)

Метод «Прес»

- Які почуття переживає Митрик протягом твору?(Можливі варіанти відповідей учнів)

Учень 1. Радість,захоплення, любов до Ціндолі.

Учень 2. Страх, біль душі, милосердя, бажання помсти.

Картка – сенкан Хоми і Митрика

1. Доберіть 2-3 означення, які характеризують персонаж.

2. Доберіть 2-3 дієслова, які характеризують дію чи стан.

3. Почуття, яке викликає у вас персонаж (1-2 слова).

Озвучення сенканів

Метод «Коло думок»

- Скажіть, дітки, чи схоже ваше життя на життя Митрика?

(Орієнтовні відповіді учнів)

Учень 1.З одного боку так, бо ми, як і Митрик, любимо батьків, іноді пустуємо, бешкетуємо, робимо нерозсудливі вчинки. Але з іншого боку ні. Ми маємо здорових батьків, добре одягнені, ситі, живемо у достатку. Батько Митрика молодим захворів і діти самі змушені були заробляти на шматок хліба.

Учень 2. Біль душі і співчуття викликає у нас босоногий Митрик (від ранньої весни до пізньої осені ходив босий, бо не мав у що взутися). Черевики для нього були тільки мрією, але батьки не мали змоги їх купити.

Коментар учителя:

Отже, дітки, дитинство Митрика було важким. Пасучи на вигоні Ціндолю, він забував про розчавлений палець, з якого чорною, запеклою струйкою залишався кров’яний слід на траві, бажання мати ножик, як інші хлопчики, поласувати солодощами. Митрик любив вслухатися у спів вівчарської трембіти, довго спостерігати, як Ціндоля смакує соковиту траву, як вервечкою тягнуться отари овець. Отже, Митрик – дитя природи. Він живе у гармонії з природою.

Метод «Незакінчене речення»

Хто, учні, готовий продовжити речення: «Я щасливий, тому що …»

(Маю родину, яка мене любить; я здоровий, займаюся улюбленою справою; живу в достатку; маю друзів…).

Робота з епіграфом

Прочитаємо, учні,  ще раз епіграф до уроку. Вдумаємося у кожний рядочок поезії Ліни Костенко і скажіть: «Які моральні цінності людини розкриваються у цих рядочках?» (Доброта, чуйність, терпінню, милосердя, слухняність).

Характеристика сюжету оповідання «Ціндоля»

-         Укажіть, до якого жанру належить оповідання «Ціндоля». Доведіть, що це оповідання.

-         З’ясуйте тему, ідею та основну думку оповідання.

Тема оповідання «Ціндоля»: поневіряння у наймах за шматок хліба хлопчика- пастушка.

Ідея: уславлення дитячої доброти, милосердя та засудження людської жорстокості.

Основна думка: головне бути добрим, на зло відповідати добром ( за законами Біблії)

Герої твору: Хома, Гафія, Митрик.

Визначення елементів сюжету
Експозиція: Митрик пастушить у Кочерганів.

Зав’язка: третього дня Ціндоля вирішила показати Митрикові свій норов. Знайшов її Митрик аж увечері.

Розвиток дії: Хома хоче провчити Ціндолю за її вибрики.

Кульмінація: Хазяїн жорстоко побив Ціндолю і зав’язав їй навхрест, як баранові, задні ноги аби не могла бігти. Корова мовчки плакала, відмовившись від їжі.

Розв’язка: Ціндоля не пила і не їла кілька днів. Кочергани вирішили її продати. Митрик важко переносить розлуку з Ціндолею.

Інтерактивна гра «Так» чи «Ні»

І. Метод «Так» чи «Ні»

1.     Митрик пішов пастушити до Кочерганів з-за цікавості.

Так. Ні

2.     Чи вивчив Митрик натуру Ціндолі?

Так. Ні.

3.     Пастушок боявся Ціндолі?

Так. Ні

4.     Ціндоля була лідером серед корів

Так. Ні

5.     Корова перестала слухатися Митрика

Так. Ні

6.     Коли знайшлася Ціндоля, Митрик дав їй грудочку солі, ніжно погладив.

Так. Ні

7.     Хома –жорстоко бив Ціндолю по чому попало

Так. Ні

8.     Ціндоля плакала кривавими сльозами

Так. Ні

9.     Митрик помстився Хомі

Так. Ні

10. Ціндоля не їла і не пила

Так. Ні

11. Кочергани посміювалися з Ціндолі

Так. Ні

12. Ціндоля худала на очах

Так. Ні

13.Йдучи в останню дорогу, Ціндоля сумно замукала

Так. Ні

14.У Митрика заплакало серце

Так. Ні

Відповіді:1.Так.2.Ні.3.Ні.4.Так.5.Так.6.Так.7.Так.8.Так.9.Так.10.Так.11.Так.

12.Так. 13.Так.14.Так.

Робота над мовою оповідання.

1 учень-мовознавець.  У оповіданні «Ціндоля» багато метафор. Саме за допомогою них письменник розкриває психологію душі своїх героїв, розкриває їх вчинки, дії.

«Від людської жорстокості в Дмитрика гостро заболіло серце», «Кров’ю облилася моя дитяча душа», «На пасовище побігла покривавлена роса».

2 учень-мовознавець.  Щоб показати наскільки душа Хоми переповнена люттю, жадобою швидкої розправи над коровою, письменник вживає синонім  «посунув». «А вранці, тільки-но розвидніло, хмурий хазяїн посунув до стайні».

3 учень-мовознавець.  В оповіданні багато порівнянь, епітетів, що робить мову твору барвистою, милозвучною. Епітети: хмурий хазяїн, хрипів осатанілий, танець страждання, огненна блискавка. Порівняння: чорна, як ніч, помчиться мов вітер, аж огниста.

Коментар учителя

Щоб відобразити колорит життя і побуту односельців, А. І. Дурунда вживав в оповіданні ряд діалектних слів.

Скотарити – пасти худобу, непосидючий – рухливий, заверещав – закричав, уперіщив – ударив з усієї сили, самокрутка – саморобна сигарета.

Гра «Зафарбуй фразу».

Задається початок речення, у якому необхідно придумати кінцівку-порівняння з відповідним емоційним відтінком. Порівняти з авторським «зафарбуванням».

1.     «Ціндоля неслася узгір’ям, мов…» (огненна блискавка)

2.     «Ціндоля хмура, аж чорна, як.....» (ніч)

3.     «А як зірветься, то помчиться мов...» ( вітер)

4.     Ціндоля-корова, як корова, середніх розмірів, лиш кольором вирізнялась з-поміж інших: жовтаво-червона, аж…» (огниста)

5.     Здалеку здавалось – не тварина пасеться на зеленім косогорі, а … (вогнище палає).

6.     Коли йшла Ціндоля, всі корови незрушно стояли, як... (солдати, коли повз стрій проходив генерал).

7.     « Ціндоля поскакала, мов …» (теля).
     Метод «Мозковий штурм»

Які роздуми викликав у вас кінець оповідання?

V. Узагальнення і систематизація вивченого матеріалу.

Метод «Коло ідей»

-         Що вас  найбільше схвилювало в оповіданні «Ціндоля»?

-         Чим приваблює вас образ Митрика?

-         Подумайте, як би ви змінили кінцівку оповідання?

-         Чого навчає нас оповідання?

-         Як ви думаєте, чому письменник назвав оповідання «Ціндоля»?

-         Чи схвилювало вас оповідання?

VІ. Підсумок уроку. Оцінювання.

Учитель.

-         У душі кожної людини завжди живуть дві несумісні речі – добро і зло, що часом стає проявом жорстокості. Хто з них переможе, такою і буде людина. Дуже важливо, щоб душі в нас були чистими, щедрими, щоб зло не мало змоги оселитися в наших серцях і перемогти. Ми повинні любити рослинний і тваринний світ природи, поважати батьків і старших, тоді наші душі будуть святими і чистими.

Рефлексія

На аркушах паперу продовжте фразу:

«Цей урок мені запам’ятався тим…»

VІІ. Домашнє завдання: прочитати оповідання А.І.Дурунди «Ножик»